В Українських Карпатах фонд WWF-Україна розпочав онлайн-моніторинг життя рисі

Фонд WWF-Україна розпочав перший етап телеметричних досліджень рисі в Українських Карпатах. В експерименті бере участь дорослий самець на ім’я Станіслав.

«Експерти фонду WWF-Україна у співпраці з Ясінянським лісомисливським господарством та Івано-Франківською ветеринарною клінікою “ОлВет” відловили та одягнули на самця рисі телеметричний нашийник з GPS-GSM передавачем. Це перший етап телеметричних досліджень великої кішки в Українських Карпатах, який успішно реалізували у Закарпатській області», - йдеться в прес-релізі WWF-Україна.

Дослідження такого типу на території Українських Карпат проводяться вперше. Але це другий досвід, коли команді WWF-Україна разом із партнерами вдалося одягнути телеметричний нашийник на рись у дикій природі - статевозрілого, 2-3-річного самця вагою 21,3 кг, якого назвали Станіслав.

За словами Романа Черепанина, менеджера проєктів WWF-Україна, доцента кафедри біології та екології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, телеметричні дослідження рисі «дадуть змогу порівняти між собою карпатську та балтійську популяцію рисі, поведінку та екологію тварини за різних умов, в межах різних оселищ та екосистем, природоохоронних та лісогосподарських установ тощо».

Підготовчі роботи для телеметричних досліджень (інсталяція нашийника, ветеринарний супровід тощо) проведені з використанням провідного європейського досвіду, здобутого після консультацій з експертами The KORA Foundation (організація що займається екологією хижаків та питаннями щодо управління дикою природою), IUCN/SSC Cat Specialist Group, колегами з WWF зі Словаччини та Польщі.

Нашийник самця рисі обладнаний технічними засобами, які фіксують різні параметри і передають інформацію на віддалений сервер, до якого мають доступ науковці. Нашийник Станіслава може працювати 1-2 роки залежно від природних умов та режимів роботи. Далі він самостійно відпаде.

Аналіз даних з телеметричного нашийника дасть змогу детально вивчати екологію рисі в Українських Карпатах, зокрема, дослідити: міграційні маршрути, екологічні коридори, довжину добового ходу тварини, розміри індивідуальних та виводкових ділянок рисі, харчовий раціон рисі та вплив на мисливську фауну, сезонну та добову активність, оселищну приуроченість виду тощо.

Раніше у WWF-Україна повідомляли про досвід роботи такого нашийника в самця рисі на Поліссі.

Фото WWF-Україна, Романа Черепанина, Василя Дердюка, Петра Креденцова