Поправки до Конституції Казахстану на референдумі підтримали 77,18% виборців – попередні підсумки ЦВК

Поправки до Конституції Казахстану на республіканському референдумі, що пройшов 5 червня, підтримали, за попередніми даними, 77,18% казахстанців, повідомив голова Центрвиборчкому республіки Нурлан Абдиров.

"За позитивне вирішення питання, винесеного на референдум, проголосували 77,18% виборців, за негативне рішення – 18,66%", – сказав Абдиров на брифінгу ЦВК у понеділок.

У неділю в Казахстані відбувся республіканський референдум щодо поправок до Конституції. Проголосувати на референдумі могли понад 11,7 млн громадян Казахстану, населення якого перевищує 19,1 млн осіб. За попередніми даними ЦВК, явка на референдумі становила 68,06%.

Громадянам республіки пропонувалося відповісти на єдине питання: "Чи схвалюєте Ви зміни та доповнення до Конституції, викладені у проєкті Закону "Про внесення змін та доповнень до Конституції, опублікованому в засобах масової інформації 6 травня 2022 року".

Основна частина поправок до Конституції, винесених на референдум, спрямована на остаточний перехід від суперпрезидентської форми правління до президентської республіки із сильним парламентом. В оновленій Конституції планується закріпити рівновіддалений статус президента від усіх політичних партій та рухів, запровадити заборону для найближчих родичів глави держави обіймати керівні посади у квазідержавному секторі.

Поправками виключаються положення про роль і привілеї першого президента республіки Нурсултана Назарбаєва. Зокрема, виключено положення про право першого президента Казахстану обиратися на посаду глави держави понад два рази поспіль, прибрано пункт про те, що статус та повноваження першого президента визначаються Конституцією та конституційним законом.

Виключено також згадку про Назарбаєва як засновника незалежного Казахстану, першого президента Республіки Казахстан - Єлбаси (лідер нації) та про незмінність його статусу.

Важливий блок поправок стосується правозахисної сфери: створення Конституційного суду, закріплення статусу уповноваженого з прав людини на конституційному рівні, повна заборона страти.

Пропонується також закріпити у Конституції, що земля, її надра, рослинний і тваринний світ належать народу, а від імені народу право власності здійснює держава.