Події

У 2022 році держава зробила більше для збереження архівів, ніж у 2014 році – голова Укрдержархіву Хромов

У 2022 році держава зробила більше для збереження архівів, ніж у 2014 році – голова Укрдержархіву Хромов

Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов вважає, що держава у 2022 році зробила більше, ніж у 2014 році, для збереження архівів під час агресії.

"Усе зробити неможливо... Водночас я хочу сказати, що держава у 2022 році зробила більше, ніж у 2014 році, коли під час окупації Криму та частини Донбасу було втрачено фактично все, що залишилося на тих територіях", - сказав Хромов в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", відповідаючи на запитання, чи все держава зробила задля збереження архівів під час війни.

За його словами, в Україні 86 млн одиниць зберігання національного архівного фонду, що містяться в різних держархівах: центральних, обласних, галузевих, районних, також в архівах є документи тривалого зберігання, що стосуються зарплат, пенсій та інших виплат, які в разі війни також потрібно евакуювати, і, крім того, є документи в приватних колекціях.

"Тому завдання зберегти кожен документ фактично є нездійсненним, тим паче, коли війна", - поскаржився чиновник.

Він також розповів, що нормативну базу, як діяти в екстрених ситуаціях, визначено, але, як засвідчила практика, вона досить далека від реалій.

"Згідно з методичними рекомендаціями, має бути визначено безпечні регіони, куди можна перевозити… Але на першому ж пункті, коли Державна архівна служба зробила запит до Міністерства оборони на визначення безпечних регіонів, ми так і не отримали відповіді. Я не можу знати, чому Міністерство оборони не дало відповіді, але, можливо, тому, що фактично безпечних регіонів немає. Практика війни показала, що будь-яка область була обстріляна", - додав чиновник.

За його словами, транспортні артерії також є місцем найбільшої небезпеки і для людей, і для документів, тому евакуація не завжди є стовідсотковою панацеєю для захисту фондів.

"Тому, коли ми займалися евакуацією, дуже точково підходили до кожного випадку. Ми розмовляли з керівниками обласних військових адміністрацій, зокрема у Луганській та Донецькій областях, домовлялися з їхніми колегами у центральних та західних регіонах України і визначалися, навіть без рішення Міноборони, що туди перевозитимемо фонди", - розповів Хромов.

Водночас він звернув увагу на ще одну проблему – те, що держава протягом десяти років не створила належної архівної інфраструктури.

"У нас навіть без війни усі сховища були переповнені. І розраховувати на те, що захід України зможе прийняти всі документи з решти України, коли там уже переповнені сховища, малоймовірно. Тому, як правило, архівні документи більшою мірою залишалися в будівлях, але ми дали вказівку, щоб усі їх було перенесено до сховищ", - наголосив Хромов.

ВАЖЛИВЕ

Зеленський: російський дрон влучив у центральну будівлю СБУ на Володимирській у Києві, є постраждалі

Зеленський: російський дрон влучив у центральну будівлю СБУ на Володимирській у Києві, є постраждалі

Російський безпілотник влучив у центральну будівлю Служби безпеки України на вул. Володимирській у Києві навпроти Софійського собору, є постраждалі, …

Читати

Корецький: Уряд запроваджує розподіл повітряних тривог за рівнем небезпеки та змінює правила роботи під час атак РФ

Уряд України ухвалив рішення, спрямовані на адаптацію роботи держави, бізнесу та інфраструктури до нової тактики російських повітряних атак, зокрема …

Читати
ГУР заявляє про розгортання цілеспрямованої кампанії дезінформації з метою дискредитації воєнної розвідки

ГУР заявляє про розгортання цілеспрямованої кампанії дезінформації з метою дискредитації воєнної розвідки

Головне управління розвідки Міністерства оборони України заявило, що наразі розгортається цілеспрямована кампанія дезінформації з метою дискредитації…

Читати