Генеральний прокурор Ірина Венедіктова відзначила активізацію розслідування справ, пов'язаних зі скоєнням злочинів під час Революції гідності, та зволікання у судових розглядах.

"Результати розслідування: 518 особам повідомлено про підозру, 248 обвинувальних актів направлено до суду, 372 обвинувачених, вироки - стосовно 50 осіб", - сказала Венедіктова у п'ятницю на брифінгу в Києві щодо розслідувань "справ Майдану".

При цьому вона наголосила, що вироки судів стосовно конкретних осіб - це успіхи прокурорів.

"Поліпшення результатів розслідування справ справді відбулося завдяки розблокуванню застосування "заочки" - після ухвалення парламентом відповідного закону у травні 2021 року", - зазначила генпрокурор.

За цей рік, за словами Венедіктової, удвічі збільшилася кількість пред'явлених підозр: вісьмом високопосадовцям, 37 співробітникам правоохоронних органів, чотирьом суддям, 13 цивільним особам.

"Отримано дозволи судів на спеціальне досудове розслідування стосовно 40 підозрюваних… обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою заочно стосовно 24 підозрюваних. Це для нас дуже важливо, щоб ми могли розпочати процес екстрадиції", - сказала Венедіктова.

За її словами, важливим було завершення так званої материнської справи - щодо подій 18-20 лютого 2014 року.

"Ця справа буде дуже показовою. У нас є дев'ять колишніх топ-чиновників, починаючи від колишнього президента, міністра внутрішніх справ, глави СБУ, міністра оборони і закінчуючи командуванням "Беркуту". Вони впливові й на сьогодні... Ми розуміємо, який опір здійснюватиметься у цій справі", - сказала Венедіктова.

Генпрокурор наголосила, що ця справа не буде швидко розглянута у суді також із урахуванням обсягу матеріалів, кількості потерпілих.

Говорячи про складнощі розслідування, Венедіктова відзначила те, що злочини були скоєні в умовах неочевидності, відсутності свідків.

"Залишаються нерозкритими перші вбивства активістів 21 січня 2014 року…. Тривале розслідування обставин 13 вбивств та заподіяння вогнепальних поранень майже 900 правоохоронцям та військовослужбовцям МВС. Розслідування силового розгону 18 лютого 2014 року учасників ходи ускладнено відсутністю прямих свідчень та відеоматеріалів", - зазначила генпрокурор.

Вона визнала, що "плин часу не дає оптимізму" розслідуванню. Проте слідство використовує усі процесуальні можливості.

Тривалість розгляду справ у судах генпрокурор назвала "болем номер один". За її словами, тривалі за часом попередні судові розгляди.

"Це говорить про те, що ми будемо неуспішними в результаті. На сьогодні у нас закінчуються терміни притягнення до відповідальності - це об'єктивний фактор - 12 осіб уже звільнено від відповідальності вироками. Тобто, суд каже, "вибачте, закінчилися терміни притягнення до відповідальності", - розповіла генпрокурор.

Вона підсумувала: "Ці справи затягуються не просто так, а з певною метою. Тому на сьогодні прокуратура напрацювала спільно з представниками громадських організацій зміни до КПК, які дадуть змогу притягти до відповідальності винних".