NASA та "Роскосмос" працюють над усуненням витоку повітря в модулі "Зірка" на Міжнародній космічній станції, ситуація не становить серйозної загрози, але в гіршому випадку розглядається повна ізоляція відсіку, повідомила директор NASA за програмою МКС Робін Гейтенс.

"У найгіршому варіанті розвитку подій ми можемо перманентно ізолювати цей модуль", - сказала Гейтенс на засіданні Комітету з освоєння космічного простору та пілотованих польотів Консультативної ради NASA.

За її словами, зараз російські та американські фахівці продовжують роботу з пошуку витоку.

"Витік настільки маленький, що його складно виявити детекторами та ультразвуковими засобами діагностики", - зазначила Гейтенс.

Вона також додала, що на станції є достатній запас повітря, і ситуація із витоком наразі не становить серйозних загроз.

У грудні "Роскосмос" повідомляв, що космонавти виявили "можливе останнє місце витоку повітря у проміжній камері службового модуля "Зірка" російського сегменту МКС".

За даними держкорпорації, найближчий корабель "Прогрес" доставить засоби для "остаточного усунення витоку".

15 листопада космонавт Петро Дубров повідомив, що виявив ще одне підозріле місце в обшивці відсіку модуля "Зірка", де раніше було виявлено витік повітря.

31 серпня Рогозін повідомляв, що космонавти проведуть повноцінне обстеження російського сегменту МКС для перевірки наявності нових тріщин.

30 серпня виконавчий директор "Роскосмосу" з пілотованих програм Сергій Крикальов повідомив "Інтерфаксу", що він не має відомостей про наявність на МКС нових тріщин, зокрема ненаскрізних. Так він прокоментував інформацію в ЗМІ про наявність ненаскрізних тріщин у російському модулі "Зоря" на МКС.

При цьому він не виключив потенційної наявності тріщин, але, за його словами, "навіть якщо ненаскрізні тріщини є, у цьому випадку літати та продовжувати роботу можна ще 20 років".

Торішнього серпня повідомлялося про виявлення витоку повітря на МКС. Екіпажу станції вдалося локалізувати його у перехідній камері модуля "Зірка". У жовтні 2020 року космонавти змогли виявити першу тріщину розміром близько 4 см і зачепити її тимчасовими засобами. Після цього швидкість падіння тиску на МКС зменшилася, але витік зберігся.