Ситуація навколо України – в центрі уваги Ради ЄС із закордонних справ

Ситуація навколо України залишається в центрі уваги зовнішньополітичного порядку денного Євросоюзу та обговорюватиметься у розділі "поточні справи" на засіданні Ради ЄС із закордонних справ у понеділок, 13 грудня у Брюсселі.

"Ми працюємо над різними пропозиціями економічних санкцій, які висувають лідери різних країн ЄС. Ми не можемо відразу викласти їх на стіл, поки немає попередніх умов. Але реагуватимемо дуже швидко", - повідомило напередодні на брифінгу високопоставлене європейське джерело.

За його словами, ЄС - це не військовий альянс, і європейська політика стримування виражена у санкціях. Але й при цьому ЄС діє інакше, ніж США. Тому що потрібне узгодження між багатьма країнами-членами союзу.

Він нагадав про ситуацію 2014 року, коли російські війська, за його словами, входили до Маріуполя. Євросоюзу знадобилося 72 години, щоб заборонити Росії та великим російським компаніям позичати гроші на європейському ринку на 90 днів.

Джерело визнало, що минулого літа лідери країн ЄС ухвалили рішення про жорсткі санкції щодо Росії, але пакет так і не був оприлюднений, хоча підготовлений Єврокомісією. Йому може бути дано хід лише за командою Європейської ради.

Міністри закордонних справ затвердять санкційний пакет проти воєнізованої організації, відомої як "Група Вагнера". Російський бізнесмен Євген Пригожин, який, за версією Заходу, стоїть на чолі ПВК, вже перебуває під санкціями ЄС.

"Цього разу ми караємо ПВК як таку, ще три організації, пов'язані з нею, сім фізичних осіб - її учасників. Очевидно, це ще не все, і до списку будуть включені інші (особи та організації)", - сказав чиновник. уточнивши, що застосовуються чотири різні правові режими ЄС, зокрема за злісні порушення прав людини, вчинені у різних країнах.

Щодо міграційної кризи на кордоні Білорусі та ЄС, то глава союзної дипломатії Жозеп Боррель поінформує про дії Брюсселя, включно з контактами з країнами походження та транзитом мігрантів, гуманітарною підтримкою та протидією дезінформації.

На порядку денному цього засідання також політика ЄС у Центральній Азії, в Африці, Венесуелі, ситуація в Ефіопії та греко-турецька суперечка на Кіпрі.

У дискусії за підсумками нещодавньої міністерської зустрічі ЄС та країн Центральної Азії у Душанбе переважатимуть питання допомоги цим країнам у подоланні пандемії COVID-19 (члени ЄС вже передали країнам регіону 1,8 млн доз вакцин), а також сталого розвитку "зеленої" економіки. та цифровізації. У довгостроковому плані – проекти у рамках програми "Global Gateway" зі створення міжнародної транспортної інфраструктури (у конкуренції з китайською "Один пояс – один шлях"). Але безпосередній інтерес ЄС до управління наслідками подій в Афганістані, пов'язаних з безпекою (міграція, наркотрафік, екстремізм).

Під час робочого обіду європейські міністри поговорять із віце-прем'єром та міністром закордонних справ Катару Мохаммедом бен Абдулрахманом Аль-Тані. Йтиметься також про Афганістан, оскільки Катар зіграв роль дипломатичного хабу та допоміг забезпечити евакуацію з Кабула.

У підготовчій дискусії до саміту ЄС - Африканський союз, що відбудеться в лютому в Брюсселі, переважатимуть боротьба проти COVID-19, міграція, модернізація економіки Африки, безпека, інфраструктурна програма "Global Gateway".

"Міністри подумають про те, щоб у контексті геополітичної конкуренції ЄС залишався стратегічним партнером для африканських країн", - йдеться у прес-релізі.