Верховна Рада ухвалила в першому читанні ініційований президентом законопроект "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" (№5599).

За документ проголосували 275 народних депутатів на позачерговому пленарному засіданні парламенту в четвер.

Згідно з документом, достатніми для включення Радою національної безпеки і оборони (РНБО) особи до реєстру олігархів є будь-які три з чотирьох умов: значний вплив на ЗМІ, участь у політичному житті, бенефіціарне володіння компанією-монополістом і статки понад 1 млн прожиткових мінімумів (близько $83 млн за поточним курсом).

Рішення РНБО буде підставою для включення олігархів до реєстру. РНБО формуватиме і вестиме реєстр, а також забезпечуватиме відкритий цілодобовий доступ до нього. Відомості до реєстру вноситимуть не пізніше трьох днів з дня набрання чинності відповідним рішенням РНБО.

При цьому включеним до реєстру особам буде заборонено здійснювати внески (прямо або опосередковано через інших осіб) на підтримку політичних партій, бути покупцем (бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об'єктів великої приватизації. Крім того, олігархи будуть зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до закону "Про запобігання корупції".

Рішення про виключення з реєстру олігархів прийматиме РНБО в разі встановлення факту відсутності у таких осіб не менше ніж двох із чотирьох передбачених ознак олігарха. При цьому ознака значного впливу на засоби масової інформації не буде вважатися відсутньою, якщо статус бенефіціара відповідного ЗМІ перейшов від особи, включеної до реєстру, до пов'язаної з нею особи або особи, яка не має бездоганної ділової репутації.

Ознаками небездоганної ділової репутації фізичної особи є наявність у неї непогашеної судимості, позбавлення її судом права обіймати певні посади, несплата податків і зборів у великих розмірах, застосування до неї Україною та іншими державами (крім держав-агресорів) санкцій протягом останніх трьох років, включення до переліку осіб, пов'язаних із терористичною діяльністю. Також ознаками небездоганної ділової репутації вважається придбання або намір придбати ЗМІ за ціною, яка є значно нижчою за ринкову, або за рахунок непідтверджених коштів.

Порядок проведення перевірки ділової репутації покупця ЗМІ, згідно із законопроектом, затверджуватиме Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.

Законопроект передбачає також, що публічний службовець після контактів з олігархом або його представником не пізніше ніж на наступний день має заповнити на офіційному сайті РНБО декларацію про контакти.

Законопроект роз'яснює, що контактом з олігархом вважається зустріч і розмова, зокрема проведені онлайн. При цьому олігархи та їхні представники зобов'язані перед початком зустрічі або бесіди повідомляти публічних службовців про факт включення до реєстру відомостей про себе.

Обов'язок подання такої декларації поширюється, зокрема, на президента України, спікера Верховної Ради, його заступників, народних депутатів, прем'єра та віце-прем'єрів, міністра і його заступників, главу СБУ та його заступників, генерального прокурора і його заступників, голову Національного банку України та його заступників, суддів Конституційного Суду, членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету, Рахункової палати, ЦВК, Вищої ради правосуддя, секретаря РНБО і його заступників, голову Фонду держмайна, Національного агентства з питань запобігання корупції, директора Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, бюро економічної безпеки та їхніх заступників.

Згідно із законопроектом, порушення обов'язку подання декларації про контакти є підставою для притягнення особи до політичної або дисциплінарної відповідальності.

Декларація про контакти має містити відомості про осіб, які подали інформацію, про включених до реєстру олігархів та їхніх представників, з яким відбувся контакт, дату, місце розмови та її короткий зміст.

У прикінцевих положеннях до законопроекту зазначено, що дія закону буде обмежена 10 роками.

Крім того, президентський законопроект розширює перелік засобів масової інформації електронними ЗМІ в інтернеті.

"Електронний засіб масової інформації - засіб поширення періодично оновлюваної інформації для невизначеного заздалегідь кола суб'єктів в електронному вигляді за допомогою мережі інтернет під сталою назвою як індивідуалізуючою ознакою", - таке визначення міститься в документі.

Згідно з ним, не вважається електронним ЗМІ профіль (акаунт) у соціальних мережах.

Водночас загалом як ЗМІ законопроект пропонує визначати друкований засіб масової інформації, електронний засіб масової інформації, інформаційне агентство, канал мовлення.