У Раді Європи провели правову оцінку прийнятих Конституційним судом України рішень щодо продовження судової реформи, підкреслили важливість умови не протиріччя Конституції і обліку провідних європейських стандартів у цій галузі, повідомили у відділі комунікацій Конституційного суду України (КСУ) і правового моніторингу.

За інформацією КСУ, надійшов лист від голови Департаменту правосуддя та правового співробітництва Ради Європи Ханне Юнкер. У ньому Суд проінформований, що в рамках постійної співпраці між Радою Європи та Україною в сфері судової реформи, Департаментом правосуддя і правового співробітництва при Генеральному Директораті з прав людини і верховенства права здійснено оцінку двох, недавно прийнятих КСУ рішень, а саме: № 2-р / 2020 від 18 лютого 2020 року і № 4-р / 2020 від 11 березня 2020 року.

Зазначену оцінку розробив залучений Департаментом міжнародний експерт, який вивчає рішення КСУ і їх відповідність європейським стандартам щодо функціонування та організації судової влади, а також рекомендацій, викладених у висновках Венеціанської Комісії CDL-AD (2019) 027-e "Про правову базу в Україні, що регулює діяльність Верховного суду і органів судового самоврядування", прийнятому 9 грудня 2019 року.

У зазначеному документі, зокрема, йдеться про те, що обидва рішення КСУ стосуються деяких ключових проблем, порушуваних Європейською комісією за демократію через право і підкреслюють важливість її виведення. Також зазначено, що Рішення КСУ чітко вказують, що судова реформа може тривати лише за умови, що вона не суперечить Конституції і враховує провідні європейські стандарти в цій галузі. Тому в перспективі поточної судової реформи рішення КСУ вимагають від влади чіткого бачення напрямку, пріоритетності та подальших кроків, які слід здійснити.

Висновок Департаменту правосуддя та правової співпраці при Генеральному Директораті з прав людини і верховенства права надає органам виконавчої та законодавчої влади України цінну можливість переглянути деякі пункти планованої реформи, що може виявитися проблематичним у контексті незалежності судової влади.

Також у документі зазначається можливість притягнення суддів і представників громадянського суспільства для всебічної дискусії з метою визначити спектр необхідних реформ і чітко відокремити їх від тих, які можуть завдати судовій владі шкоди.