Алієв назвав нарощування військової потужності Азербайджану важливим фактором карабахського врегулювання
Азербайджан продовжить нарощувати військову міць і вважає це одним з найважливіших чинників врегулювання карабахського конфлікту в умовах повного ігнорування міжнародного права, заявив азербайджанський президент Ільхам Алієв під час робочої поїздки в Агдамський район.
"Ми і далі будемо нарощувати військову міць, і вважаю, що це один з найважливіших факторів для переговорів. Тому що, на жаль, норми міжнародного права повністю ігноруються. Ми доб'ємося того, чого хочемо. Ми вимагаємо справедливості. Ми вимагаємо, щоб наші історичні землі були звільнені від окупантів, і вони будуть звільнені", - сказав І. Алієв.
Президент Азербайджану заявив про готовність Баку до будь-якого варіанту у врегулюванні конфлікту в Карабаху.
"Сподіваюся, що керівництво Вірменії, правильно проаналізувавши ситуацію, що склалася в регіоні, виведе незабаром свої окупаційні сили з наших земель. В іншому випадку можливий будь-який варіант, і ми готові до будь-якого варіанту", - заявив І.Алієв.
Президент зазначив, що два роки тому Азербайджан продемонстрував, що може звільнити свої землі військовим шляхом.
Азербайджанський президент зазначив, що події, які відбуваються в Вірменії, свідчать про те, що політика, яку проводить Азербайджан, дає результати.
"Я неодноразово говорив, хочу сказати і сьогодні, - немає потреби приховувати це, - ми і далі будемо ізолювати Вірменію від всіх регіональних проектів, використовуючи всі засоби, відновимо нашу територіальну цілісність", - сказав І. Алієв.
Він зазначив, що "нове керівництво Вірменії не повинно повторювати помилок попереднього режиму, воно має незабаром шляхом переговорів вивести окупаційні сили з захоплених земель і дати можливість громадянам Азербайджану повернутися на рідні, історичні, споконвічні землі".
"Чим раніше вони зрозуміють це, тим краще буде для них, для регіону. Ще раз хочу сказати, що ми не маємо наміру миритися з такою ситуацією, норми міжнародного права повністю підтримують нашу позицію, історична справедливість на нашому боці", - зазначив президент Азербайджану.
Азербайджан на початку 1990-х років втратив контроль над територією Нагірного Карабаху і семи районів унаслідок конфлікту з вірменським населенням регіону та Вірменією.
Режим припинення вогню між Вірменією і самопроголошеною Нагірно-Карабахською республікою з одного боку і Азербайджаном з іншого боку був встановлений в травні 1994 року.
Ситуація в зоні карабаського конфлікту різко загострилася в ніч на 2 квітня 2016 року. Почалися бойові дії із застосуванням авіації і артилерії. Сторони обвинуватили один одного в порушенні перемир'я на лінії зіткнення. Сторони конфлікту заявляли про значні втрати противника і обмежені власні втрати.
5 квітня 2016 року в Баку і столиці невизнаної Нагірно-Карабахської республіки Степанакерті заявили про досягнення угоди про припинення вогню в зоні карабаського конфлікту.
Наразі переговорний процес відбувається за посередництва Мінської групи ОБСЄ, створеної в 1992 році для пошуку шляхів мирного врегулювання карабахського конфлікту. До неї входять Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Німеччина, Італія, Швеція, Фінляндія і Туреччина. Співголовами групи є Росія, Франція і США.
