Моделювання НАНУ підтверджує походження викидів радіоізотопу "рутенію-106" з Уралу
Джерело поширення радіоізотопу металу "рутеній-106" у повітрі, зафіксованого наприкінці вересня – на початку жовтня 2017 року, розміщувалося на Уралі або у прилеглих до нього регіонах Росії, свідчать результати моделювання, виконаного РОДОС-центром Інституту проблем математичних машин і систем НАН України.
"Джерело викиду, найімовірніше, розташовувалося на території Уралу та прилеглих регіонів на півдні РФ. Обсяг викиду становив від ~ 1 ТБк до ~ 1 ПБк. Без додаткових даних вимірювань, особливо на території Уралу та прилеглих регіонів Росії, неможливо точніше назвати місцезнаходження викиду", - йдеться у висновках українських учених.
За даними Держатомрегулювання України, на території країни максимальне значення активності "рутенію-106" у повітрі було зафіксовано в Одесі 28-30 вересня і становило 45 мБк/куб. м (на порядок нижче допустимого рівня - 500 мБк/куб. м). "З 5 жовтня спостерігається стійке зниження активності Ru-106 у приземному шарі повітря над територією і України, і інших європейських країн. На сьогодні системи радіаційного моніторингу Ru-106 у повітрі не фіксують", - зазначають у регуляторі.
Водночас, згідно з даними Держатомрегулювання, на сьогодні жодна з країн-членів МАГАТЕ не повідомила про події, що спричинили викид радіонукліда "рутенію-106".
У Росгідрометі не бачать сенсу шукати джерело викиду. "Стосовно джерела (викиду - ІФ), джерела ми не шукаємо через одну просту причину: навіщо його шукати, коли немає небезпеки", - сказав журналістам голова Росгідромету Максим Яковенко.
"Росатом", у свою чергу, повідомляє, що ніяких інцидентів і аварій на його об'єктах не траплялося.
Тим часом раніше повідомлялося, що "Грінпіс Росії" планує звернутися до прокуратури з проханням перевірити радіаційну ситуацію на Південному Уралі у зв'язку з появою повідомлень про викид "рутенію-106".
При цьому "Грінпіс" посилається на дані Росгідромету.
"Найбільші концентрації "рутенію-106", викид якого було зафіксовано наприкінці вересня, Росгідромет виявив на Південному Уралі поблизу комбінату "Маяк" (підприємства, де здійснюється переробка відпрацьованого ядерного палива), що належить "Росатому", - йдеться в повідомленні.
Росгідромет, за даними "Грінпісу", також визнав, що наприкінці вересня – на початку жовтня існували умови для перенесення повітряних мас і забруднювальних речовин з Південного Уралу до Середземномор'я і на північ Європи.
При цьому Росгідромет охарактеризував вміст Ru-106 у пробах у вересні-жовтні 2017 року як "екстремально високе забруднення" і "високе забруднення", навівши дані в таблиці у вигляді сумарної бета-активності.
За даними МАГАТЕ, наприкінці вересня – на початку жовтня "рутеній-106" знайшли в атмосфері в деяких країнах Європи. Німецьке відомство з радіаційного захисту вважає, що з високою імовірністю джерело викиду розташовувалося на Південному Уралі. З цим згодні також французькі фахівці.
"Держкорпорація "Росатом" назвала ці твердження безпідставними. Вона заявила, що, за даними Росгідромету, в пробах аерозолів з 25 вересня по 7 жовтня на території Росії рутеній-106 не виявлено ніде, крім єдиного пункту вимірювання в Санкт-Петербурзі", - зазначається в повідомленні.
"Рутеній-106" - техногенний радіонуклід. У нормальних умовах у навколишньому середовищі не міститься, навіть невеликі його концентрації свідчать про аварійний викид.
"Поблизу місця аварії люди можуть бути опромінені сильніше. За припущенням французького інституту IRSN, міг статися викид від 100 до 300 терабекерелів активності. Для порівняння: дозволений річний викид комбінату "Маяк" "рутенію-106" у сумі з його дочірнім ізотопом "родієм-106" у 10 тисяч разів менший, ніж 300 терабекерелів. У разі такої аварії, за оцінками IRSN, потрібно захистити людей у радіусі кількох кілометрів від місця викиду", - йдеться в повідомленні.
У прес-службі ВО "Маяк" агентству "Інтерфакс" повідомили, що "комбінат не причетний до появи рутенію в регіоні".
