Робота нової лінії з переробки енергоощадних ламп гальмується через проблеми з отриманням ліцензії на поводження з небезпечними речовинами
Зданий в експлуатацію наприкінці жовтня 2015 року завод із переробки трубчастих та енергозбережних ламп, побудований дочірнім підприємством (ДП) "Бондарівка" Львівського комунального підприємства (ЛКП) "Зелений Львів", не може розпочати роботу на повну потужність через проблеми з отриманням ліцензії на поводження з небезпечними речовинами та відходами, повідомляє прес-служба Міністерства екології та природних ресурсів.
Згідно з повідомленням, керівництво заводу звернулося до міністра екології Остапа Семерака з проханням допомогти в отриманні необхідних дозвільних документів.
Прес-служба інформує, що О.Семерак, побувавши на підприємстві під час робочої поїздки до Львівської області в четвер, відзначив високий рівень застосування технології регенерації ртуті з різноманітних типів небезпечних відходів, застосованої в Україні вперше. Зокрема, в результаті утилізації трубчастих та енергоощадних ламп на виході отримується скло, пластик, люмінофор та рідка ртуть.
"Дуже добре, що в Україні з'явилась така сучасна європейська технологія з переробки енергоощадних ламп. Важливо і те, що всі компоненти можна використовувати у вторинній переробці", - наводить прес-служба слова О.Семерака.
Міністр пообіцяв узяти під особистий контроль питання завершення розробки нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері поводження з особливо небезпечними речовинами у рамках закону про ліцензування.
Завод побудований ДП "Бондарівка" у рамках проекту "Створення муніципальної системи поводження з відходами побутового електронного та електричного устаткування в місті Львові з використанням досвіду Любліна" у рамках транскордонного співробітництва Україна-Польща-Білорусь із залученням коштів міжнародної технічної допомоги Європейського Союзу.
За інформацією ЗМІ, основну фінансову підтримку проекту (89%) надавав Європейський інститут сусідства і партнерства ЄС. Решту коштів надала Львівська міська рада.
Загалом на будівництво лінії було передбачено EUR1,3 млн. Устаткування постачала шведська фірма MRT.
