Люстрація в Україні загалом спрацювала, але є виняткові, кричущі випадки, а також залишаються на своїх посадах люди, звільнення яких перебуває у компетенції президента, зазначає директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України Тетяна Козаченко.

Виступаючи в четвер на засіданні комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції, Т. Козаченко розповіла про перебіг виконання закону про люстрацію в Україні. Розповідаючи про люстраційні процеси в органах прокуратури, вона зазначила, що 401 особа потрапила під люстрацію, проте 4 людини з цього переліку і зараз перебувають в органах прокуратури. За її словами, йдеться про рішення судів, які звільняють від люстрації.

Зокрема, за словами директора департаменту Мін'юсту, на своїх посадах, незважаючи на те, що потрапляють під люстрацію, залишаються головний бухгалтер і заступник головного бухгалтера Генеральної прокуратури України, керівник Генеральної інспекції внутрішніх розслідувань Максим Мельниченка, а також перший заступник прокурора Києва Олег Валендюк. Крім того, наголосила Т. Козаченко, серед лав прокуратури є ще 6 осіб, які "переховуються від люстрації", перебігаючи до різних прокуратур, під час перебування Віктора Януковича президентом України вони працювали на ключових посадах у прокуратурі Києва.

"У прокуратурі насправді люстрація спрацювала, але є винятки, і вони кричущі, але це виняток... така ж ситуація і в МВС", - наголосила вона.

За словами Т. Козаченко, в системі Міністерства внутрішніх справ було 535 люстраційних посад, однак, зазначила вона, є проблеми з самостійними структурними підрозділами. Так, зокрема, до нинішнього часу НЦБ "Інтерполу" в Україні очолює Василь Неволя. Вона також нагадала, що неоднозначна ситуація склалася навколо Василя Паскала та Анатолія Сіренка, які також потрапляли під люстрацію.

Стосовно ж керівного складу Служби безпеки України, то, за словами Т. Козаченко, управління СБУ в трьох областях України очолюють люди, які потрапляють під люстраційні заборони - це керівники Вінницького, Хмельницького та Чернівецького управлінь СБУ. При цьому вона зазначила, що звільнення цих людей перебуває у повноваженні президента. Розповідаючи про голів обладміністрацій, звільнення яких також у повноваженні глави держави, вона зазначила, що керівник Кіровоградської області підпадає під люстрацію, але досі обіймає свою посаду.

Крім того, Т. Козаченко повідомила, що і в Адміністрації президента працює заступником Олексій Дніпров, який свого часу був заступником міністра освіти і науки Дмитра Табачника.

Розповідаючи про люстрацію в суддівському корпусі, директор департаменту Мін'юсту наголосила, що серед суддів у цьому плані найбільша проблема. Так, за її словами, судову адміністрацію України очолює людина, в якої є люстраційні критерії.

Що стосується Конституційного суду України, то, за словами Т. Козаченко, фактично закон про люстрацію Конституційним Судом не розглядався, однак, нагадала вона, 22 березня призначено розгляд, тоді як "у 6 суддів Конституційного Суду є в цьому разі конфлікт інтересів".

Т. Козаченко також звернула увагу на те, що судові інстанції України за позовами людей, що потрапляють під люстрацію, або звільняють їх від люстрационного процесу, або ж зупиняють провадження до винесення рішення Конституційним Судом щодо цього питання. "Суди або дають індульгенцію, або зупиняють провадження до рішення Конституційного Суду", - зазначила вона.