Уряд України для розвитку вітчизняного виробництва планує у 2016 році розробити проект закону щодо скасування митних і податкових преференцій під час ввезення на митну територію країни енергоефективного обладнання, техніки та комплектуючих.

Такий та низку інших заходів передбачено Національним планом дій з енергоефективності до 2020 року, розробленим Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (Мінрегіон) та затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів №1228-р від 25 листопада, текст якого оприлюднено на веб-сайті уряду.

Згідно з оцінкою уряду, в результаті скасування таких пільг очікуваним результатом стане правове забезпечення розвитку вітчизняного виробництва енергоефективного обладнання шляхом забезпечення рівних економічних умов господарювання під час реалізації енергоефективних проектів в Україні.

Також Нацпланом енергоефективності-2020 у частині нормативно-правового забезпечення розвитку сфери енергоефективності передбачено до кінця 2015 року і в 2016 році відповідно розробку проекту урядової постанови про затвердження технічного регламенту енергетичної маркування кондиціонерів повітря та телевізорів.

Згідно з документом, відповідальними виконавцями зазначених заходів визначено Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Мінрегіон та Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження (Держенергоефективності).

Як повідомлялося з посиланням на Держенергоефективності, 28 вересня поточного року урядовий комітет із питань економічного розвитку та європейської інтеграції під головуванням прем'єр-міністра Арсенія Яценюка схвалив зазначений проект розпорядження Кабінету Міністрів "Про Національний план дій з енергоефективності до 2020 року".

У відомстві наголошували, що ухвалення зазначеного документа є однією з умов для отримання Україною третього транша макрофінансової допомоги Європейського Союзу у розмірі EUR600 млн.

У Держенергоефективності також нагадали, що прийняття Україною Нацплану енергоефективності-2020 є також одним з основних зобов'язань країни у рамках імплементації директиви 2006/32/ЄС щодо енергетичної енергоефективності кінцевого використання енергії та енергетичних послуг, а імплементація зазначеної директиви ЄС передбачена угодою про асоціацію у рамках реалізації договору про створення Енергетичного співтовариства.

Проміжною метою Нацплану енергоефективності-2020 у 2017 році є скорочення внутрішнього енергоспоживання на рівні 5% від середнього показника такого енергоспоживання в 2005-2009 рр., додали у відомстві.

За даними Держенергоефективності, у 2020 році загалом планом передбачено досягнення національної мети енергозбереження у розмірі 9% від середнього показника кінцевого внутрішнього енергоспоживання за період протягом 2005-2009 рр., що становить 6,5 млн тонн нафтового еквіваленту.

Раніше в прес-службі Європейської Комісії повідомили, що на початку липня 2015 року ЄК розпочала процес передачі Україні EUR600 млн у рамках третьої програми макрофінансової допомоги на загальну суму в EUR1,8 млрд.

За даними ЄК, третю програму допомоги Києву буде надано у вигляді трьох траншів, останній з яких очікується на початку 2016 року.

Кошти у рамках третьої програми макрофінансової допомоги буде надано Україні у вигляді кредиту на підставі Меморандуму про взаєморозуміння та кредитного договору, підписаних 22 травня на саміті "Східного партнерства" в Ризі.