У Києві в процесі перейменування, згідно із законами про декомунізацію, нині перебувають 40 вулиць, усього за півроку нові імена отримають 110 столичних вулиць, повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Водночас, як повідомляє в п'ятницю прес-служба Інституту, ще до ухвалення законів в столиці було перейменовано 11 вулиць, що носять імена діячів радянського минулого.

"Проблема не в ностальгійному небажанні розлучитися з минулим, а в тому, що таким чином ми деформуємо свою сучасність і майбутнє. Діти з підручників історії знають про злочинну політику Леніна. Але для того, щоб отримати ці знання, вони йдуть до школи вулицею Леніна, оминувши пам'ятник Леніну. Таким чином, ми виховуємо в молодому поколінні громадську шизофренію і моральний релятивізм - злочини і злочинців не лише не засуджують, їх і далі вихваляють", - пояснює голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович.

Інститут провів моніторинг київських вулиць на предмет їх перейменування, дані моніторингу можуть оновлюватися.

У прес-службі наголошують, що за законом "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки" кожен громадянин може ініціювати перейменування топоніму. Далі пропозиція розглядається на Комісії з питань перейменування і виноситься на громадське обговорення. Так, кожен може на сайті Київської міської держадміністрації проголосувати за нову назву вулиці.

Згідно із законом, під перейменування підпадають імена (псевдоніми) осіб, що обіймають керівні посади в комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), найвищих органах влади і управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки.

Закони набули чинності 21 травня.