Освітній омбудсмен Надія Лещик заявляє, що держава Україна не може утримувати велику кількість закладів освіти, враховуючи витрати державних коштів.
"В нас відбувається демографічна криза, багато дітей і молоді виїхало за кордон. Відповідно зменшується кількість закладів освіти всіх рівнів і типів, злиття класів, груп і так далі. Зрозуміло, що це відображається на вищій освіті. Ми також отримуємо багато звернень від педагогів і батьків, що закриваються малокомплектні школи, де по 15-30 учнів. Те саме у вищій освіті. Коли до мене надходять скарги, я завжди дивлюся у Єдину державну електронну базу з питань освіти скільки там студентів і яких спеціальностей", - сказала Лещик в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", відповідаючи на запитання про реорганізацію і злиття вишів.
Омбудсмен наголосила, що важливо, щоб при реорганізації закладів вищої освіти права студентів та педагогічних, науково-педагогічних працівників були дотримані, і щоб збереглися бюджетні місця студентів.
"Але ми мусимо говорити про те, що у нас на всіх рівнях зменшується кількість закладів освіти. Держава не може утримувати таку кількість закладів освіти, тому що це витрата державних коштів", - констатувала вона.
На питання, яка її думка, щодо відкриття можливості приватизовувати державні виші, Лещик зазначила, що і в 2025 році і в наступному згідно з положеннями закону про державний бюджет є можливість приватизації будівель та споруд державних закладів вищої освіти та наукових установ, що реорганізуються або реорганізовані шляхом злиття або приєднання.
Як повідомлялося, в лютому голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак повідомив, що в Україні у 2025 році відбудеться щонайменше сім-вісім об'єднань університетів, а також розповів, що в 2024 році було проведено 9 об'єднань.
В серпні міністр освіти і науки Оксен Лісовий заявляє, що виважена політика укрупнення університетів в Україні буде продовжуватися.
У січні президент університету "Київська школа економіки" Тимофій Милованов запропонував, щоб KSE за акумульовані в населення гроші викупила Національний університет "Києво-Могилянська академія" в Міносвіти для того, щоб зробити його більш успішним і ефективним. Він оцінив академію в $10-50 млн.
Пізніше президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт іронічно відреагував на таку пропозицію: "If you know, you know. Звісно, перший пріоритет - донати на ЗСУ. Але якщо ви хочете підтримати розвиток Києво-Могилянської академії, це завжди можна зробити тут", і розмістив посилання на благодійний фонд вишу.
Міносвіти 22 січня повідомило агентству "Інтерфакс-Україна", що не розглядає можливості приватизації Києво-Могилянської академії і що таких запитів не надходило. Після чого Милованов заявив, що KSE має намір підготувати такий запит.
