Україна готова ділитися досвідом використання дронів, як для створення морської безпекової архітектури, так і в сільському господарстві - Сибіга

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав три ключові компоненти продовольчої безпеки у воєнний час та наголосив, що Україна готова ділитися своїм досвідом та підтримує санкції проти РФ за незаконну торгівлю українським зерном.

На відкритті IV Міжнародного саміту з продовольчої безпеки "Продовольство з України" у Києві в середу Сибіга запевнив, що Україна і надалі відіграватиме ключову роль у глобальній продовольчій безпеці.

"Наш досвід показує, що в часи війни продовольча безпека складається з трьох ключових компонентів. Перше – свобода і безпека ланцюгів постачання. Я дякую Збройним силам України, завдяки яким морський експорт з України сьогодні взагалі можливий", - сказав він.

Міністр зазначив, що надійні морські і наземні коридори – основа передбачуваних поставок. І війна навчила, що мають працювати обидва формати – морські та наземні маршрути.

Сибіга наголосив на важливості і далі відстоювати свободу мореплавства, розмінування та загальну безпеку Чорноморського регіону.

"Абсолютно ясно, доки Кримський півострів залишається окупованим і воєнізованим Росією, повноцінної безпеки в Чорному морі ми не досягнемо. Тож деокупація Криму має бути в центрі всіх чорноморських стратегій", - заявив глава МЗС.

Другий компонент, за словами міністра - це "партнерства, що створюють розвиток, а не залежність".

"У найближчі роки попит на продовольство зростатиме, особливо швидко, передусім в Африці, на південь від Сахари. Україна готова разом із урядами, регіональними банками розвитку та приватним сектором переходити від разових поставок до розбудови місцевої інфраструктури, переробних і логістичних хабів, систем зрошення, механізації цифрових рішень, підготовки фахівців", - заявив він.

Як наголосив Сибіга, самодостатність партнерів у продовольчій безпеці – "принципова кінцева мета" України і "запорука того, що вони ніколи не зіткнуться з загрозою голоду".

"Ми готові ділитися своїм досвідом, зокрема досвідом використання дронів, як для створення морської безпекової архітектури, так і безпосередньо в сільському господарстві", - заявив Сибіга.

Третій компонент - ефективна протидія тим, хто порушує баланс продовольчої безпеки, додав міністр. Він нагадав, що до війни Україна забезпечувала їжею 400 мільйонів людей у світі, однак російська війна поставила їхнє життя під загрозу.

Крім того, зараз понад 138 тисяч квадратних кілометрів українських земель лишаються замінованими.

"Росія використовує продовольство як зброю. Росія прагне перетворити Чорне море на сіру зону свого впливу, її діі порушують низку положень Конвенції ООН з морського права", - зазначив міністр.

Також він підкреслив, що завдяки підтримці партнерів і силі українського народу, український агроекспорт уже майже досяг довоєнного рівня.

"Водночас ми розуміємо, що більше може бути зроблено для протидії агресору. Ми підтримуємо санкції проти Росії за вивіз і торгівлю крадерним зерном. Та закликаємо не використовувати міжнародні торговельні платформи для продажу краденого зерна", - сказав Сибіга.

Також він наголосив на важливості не допустити переобрання Росії до Ради Міжнародної морської організації.

У 2022 році перший Міжнародний саміт з продовольчої безпеки запустив ініціативу президента України Володимира Зеленського ‘’Зерно з України’’ для підтримки країн, що страждають від голоду. Другий саміт у 2023 році зосередився на розблокуванні шляхів поставки продовольства і забезпечення безперебійного експорту зерна з України. Третій Міжнародний саміт був спрямований на розвиток сталих продовольчих систем і зміцненні здоров’я майбутніх поколінь через реформу шкільного харчування, досвідом та матеріальною базою якої готова ділитися Україна.