Міністерство культури та стратегічних комунікацій і Український інститут національної пам’яті (УІНП) розпочали обговорення зміни назви і концепції для державного історико-культурного заповідника "Поле Полтавської битви".
"У Полтаві розпочалось обговорення змін для державного історико-культурного заповідника "Поле Полтавської битви". Обговорення ініціювали Міністерство культури та стратегічних комунікацій і Український інститут національної пам’яті на виконання рекомендацій Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. На першій зустрічі, що відбулась 19 червня 2025 року, продискутували питання зміни назви музею, а також концептуального перепрофілювання його експозиції", - йдеться у повідомленні Комітету.
Відзначається, що у межах обговорення було запропоновано низку ймовірних назв для заповідника: "Гетьманщина у Великій Північній війні"; "Україна у Великій Північній війні"; "Музей Гетьманщини в добу Івана Мазепи"; "Музей спільного опору України та Швеції московській експансії"; "Музей української військово-політичної історії модерної доби"; "Полтавщина в добу Мазепи"; "За волю України.1709"; "Іван Мазепа: шлях до незалежності".
На думку голови Комітету Микити Потураєва (фракція "Слуга народу"), питання переформатування полтавських музеїв і місць пам’яті — це питання національного значення.
"На мій погляд, місце Полтавської битви неправильно сприймати як місце нашої поразки, бо це має стати символом нашого повстання за наші права і свободи", — додав депутат.
В свою чергу, член Комітету, Володимир В’ятрович (фракція "Європейська солідарність") відзначив, що Полтава є містом, яке безпосередньо пов’язане з двома з трьох найбільших символів українського визвольного руху — Мазепою та Петлюрою, та попри те в свідомості дуже багатьох українців воно справді ще асоціюється з російськими міфами.
Він додав, що перейменування і глибше переосмислення Музею Полтавської битви — це один з найважливіших кроків деколонізації українського міста.
"Зміна назви заповідника "Поле Полтавської битви" – це назрілий і необхідний крок у переосмисленні нашої історії і відмови від нав'язуваних із москви інтерпретацій українського минулого. Адже нинішня назва напряму апелює до російського імперського міфу про "перемогу", що відбулася ціною української поразки", – вважає заступник голови УІНП Володимир Тиліщак.
