Застосовано запобіжний захід ще до одного підозрюваного у справі про розкрадання коштів при створенні системи "ДЗВІН"

Суд застосував до директора приватного товариства, підозрюваного у справі про розкрадання коштів під час створення системи "ДЗВІН", запобіжний захід у вигляді носіння електронного засобу контролю (електронного браслету) та застави 2 млн грн., повідомила пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

"10 березня 2025 року слідчий суддя ВАКС частково задовольнив клопотання детективів НАБУ, погоджене прокурором САП, та застосував до директора приватного товариства запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 млн грн.", - йдеться у повідомленні САП у телеграм у понеділок.

Повідомляється, що на підозрюваного також накладені інші процесуальні обов’язки, зокрема носити електронний засіб контролю та не відлучатись із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, а також здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Як повідомлялося, 4 березня ВАКС застосував запобіжний захід у вигляді застави в 2 млн грн та носіння електронного засобу контролю (електронного браслету) до ексначальника військ зв'язку ЗСУ, також підозрюваного у цій справі.

За даними слідства, у 2016 році Міністерство оборони уклало контракт на розробку системи з комерційною компанією, яка не мала досвіду створення програмного забезпечення. За чотири роки розробки технічне завдання змінювали 13 разів, що дало змогу збільшити вартість робіт на 300 млн грн. Без обґрунтування кількість дослідних зразків системи збільшили з чотирьох до 12, що спричинило додаткові витрати на коригування документації – 115 млн грн.

Як з’ясували правоохоронці, розроблена система зовсім не відповідала технічному завданню: від несумісності з протоколами НАТО до відсутності інтеграції з іншими військовими системами. Крім того, частина програмного забезпечення взагалі не використовується. Із закладених 200 інформаційно-розрахункових завдань насправді реалізували усього 10.

Серед підозрюваних у справі - колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ, генерал-лейтенант; ексначальник військ зв’язку ЗСУ, генерал-майор; ексначальник Управління розвитку автоматизації Генерального штабу ЗСУ, полковник; директор приватного товариства – головний виконавець контракту.