Індекс очікувань ділової активності (ІОДА), що розраховується Національним банком України (НБУ) за шкалою від нуля до 100, після підвищення у вересні на 0,3 пункти, у жовтні додав ще 0,7 пункти - до 49,4, наблизившись до значення серпня 2023 року (49,3 пункти), повідомляється на сайті регулятора.
«Оптимістичні прогнози щодо міжнародного фінансування, пожвавлення споживчого попиту, стабільна ситуація в енергетиці, достатня пропозиція товарів і сприятливі погодні умови позитивно впливали на очікування бізнесу», - перелічив Нацбанк позитивні фактори, на яких ґрунтуються позитивні очікування.
Водночас серед негативних аспектів, які впливали на прогнози бізнесу, НБУ назвав: посилення обстрілів портової інфраструктури, ризик подальших атак на енергетичні об'єкти, зростання витрат бізнесу на енергію, оплату праці та логістику, здорожчання пального через підвищення ставок акцизного збору, дефіцит кваліфікованих кадрів та прискорення темпів інфляції.
Найбільшими оптимістами залишилися торговці, хоч у жовтні їхній секторальний індекс знизився на 0,2 пункту - до 51,9 пункту. Вказується, що респондентам вдалося зберегти позитивні оцінки своєї ділової активності завдяки пожвавленню споживчого попиту, достатній пропозиції товарів і налагодженню логістики.
«Торгові компанії спрогнозували збільшення товарообігу та обсягу закупівлі товарів для продажу, проте погіршили оцінки щодо запасів товарів для продажу. Підприємства торгівлі, як і раніше, були налаштовані на зниження торгової маржі», - коментує НБУ результати опитування.
Підприємства промисловості стримано оцінили поточні результати своєї діяльності з огляду на складну ситуацію з безпекою та зростання витрат на енергію, оплату праці та логістику: їхній секторальний індекс у жовтні опустився до 49,8 пункту з 50,3 пункту у вересні.
«Респонденти й надалі очікували збільшення обсягів виробленої продукції та нових замовлень на продукцію, а також пом'якшили оцінки щодо обсягів незавершеного виробництва та залишків готової продукції. Водночас дещо послабилися очікування щодо обсягів нових експортних замовлень на продукцію», - вказав центробанк.
Секторальний індекс підприємств сфери будівництва знизився до 49,6 пункту з 50,1 пункту у вересні, насамперед через сезонне уповільнення темпів будівництва доріг та інфраструктури. Будівельники очікували подальшого збільшення обсягу будівництва, але при цьому дещо послабили очікування щодо зростання обсягу нових замовлень, закупівлі сировини та матеріалів.
«Учасники опитування впевненіше прогнозували збільшення обсягу закупівлі послуг підрядників на тлі зниження оцінок щодо зростання їхньої очікуваної вартості. Тривало пом'якшення негативних оцінок щодо доступності підрядників», - додав регулятор.
Що стосується підприємств сфери послуг, то їхні оцінки залишаються найбільш стриманими серед усіх опитаних. Водночас їхній секторальний індекс у жовтні зріс до 47,2 пункту з 44,6 пункту у вересні. Такі очікування відображають посилення обстрілів портової інфраструктури, зростання витрат і дефіцит кваліфікованих кадрів, уточнив Нацбанк.
«Респонденти вперше за півроку очікували незначного збільшення обсягу нових замовлень на послуги та водночас менш стримано оцінили обсяги наданих послуг і послуг у процесі виконання», - повідомляється у пресрелізі.
Як інформує НБУ, на тлі стійких очікувань щодо високих темпів зростання закупівельних цін, підприємства всіх секторів спрогнозували підвищення цін на власну продукцію та послуги. Також респонденти всіх опитаних секторів очікували скорочення кількості персоналу, як констатував центробанк, «ситуація на ринку праці залишається складною».
«Якщо підприємства промисловості та будівництва спрогнозували прискорення темпів скорочення (персоналу - ІФ-У), то торгівлі та сфери послуг - навпаки їхнє уповільнення», - додав регулятор.
НБУ уточнив, що щомісячне опитування підприємств проводилося з 3 по 23 жовтня. У ньому взяли участь 489 підприємств. Серед опитаних 44% - компанії промисловості, 27,4% - сфери послуг, 23,1% - торгівлі, 5,5% - будівництва; 30,9% респондентів - великі підприємства, 27,8% - середні, 41,3% - малі.
При цьому 32,3% опитаних підприємств здійснюють експортні та імпортні операції, 9,2% - тільки експортні операції, 19,4% - тільки імпортні, 39,1% не здійснюють зовнішніх економічних операцій.
