Кримінальну відповідальність за тілесні ушкодження, заподіяні собаками, які через недбалість їхнього власника вільно перебували за межами домоволодіння, несе власник цих тварин. Таку постанову виніс Касаційний кримінальний суд (ККС) Верховного Суду.

Повідомляється, що суди попередніх інстанцій визнали власника розплідника собак винуватим у необережному заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій, тобто за ст. 128 КК України, оскільки він залишив утримуваних ним собак сторожової породи на самовигулі на території свого домоволодіння, знаючи про можливість збоїв у роботі електричних воріт огорожі, не забезпечив надійного їх зачинення або не помістив собак у вольєр, унаслідок чого собаки самовільно вийшли на вулицю й напали на потерпілу, вкусивши її щонайменше 51 раз, спричинивши тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Проте в касаційній скарзі сторона захисту стверджувала, що оскільки собаки перебували поза межами домоволодіння, тобто на вулиці, поза контролем чи безпосереднім наглядом власників, то вони вважаються безпритульними, а тому складу злочину, передбаченого ст. 128 КК України, немає. На думку захисту, потерпіла повинна була, побачивши собак на вулиці за межами домоволодіння, вибрати інший шлях, однак цього не зробила і діяла на власний страх і ризик, що призвело до таких наслідків.

ККС не взяв до уваги цих аргументів захисту, наголошуючи, що саме засуджений є власником заводу/розплідника, де собаки були зареєстровані й утримувалися, і він має нести відповідальність за заподіяні тілесні ушкодження як власник джерела підвищеної небезпеки, якими є собаки. Саме у зв'язку з цим засуджений допустив грубу недбалість у вигляді нестворення належних умов для утримання трьох собак, що стало підставою їх вільного виходу за межі території домоволодіння та надалі завдання тілесних ушкоджень потерпілій. Крім того, суд не встановив, що потерпіла здійснювала якісь агресивні дії, які свідчили б про її попередній напад на собак.

Верховний Суд погодився з кваліфікацією дій засудженого за ст. 128 КК України, залишаючи в цій частині рішення судів попередніх інстанцій без зміни.