Україна станом на кінець лютого 2023/2024 маркетингового року, який стартував 1 липня, відвантажила на експорт уже понад 29,1 млн тонн зернових, зернобобових культур і борошна, повідомив голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у телеграмі.

Він уточнив, що в розрізі основних культур на зовнішні ринки було поставлено 15,8 млн тонн кукурудзи, 11,5 млн тонн пшениці та 1,6 млн тонн ячменю.

"Якщо порівнювати з аналогічною датою минулого року – то є відставання у майже 2,6 млн тонн (хоча, приміром, пшениці відвантажено на чверть мільйона тонн більше, ніж торік)", - уточнив голова парламентського фінансового комітету.

Уповільнення темпів експорту зерна Гетманцев пояснив тим, що півтора місяця, у липні - першій половині серпня минулого року, коли через вихід Росії зі стамбульської зернової ініціативи морський експорт вимушено став на паузу, Україна мала напрацювати "альтернативний "зерновий коридор". У серпні 2023 року завдяки ЗСУ він став доступним, і в перші місяці іноземні судновласники були стриманими й обережними, уважно придивляючись, чи справді новий маршрут безпечний, нагадав він.

"У листопаді 2023 року окремі "друзі та сусіди" під штучними й надуманими приводами почали створювати нам перешкоди на суходільному кордоні, і ці процеси тривають і досі", - написав Гетманцев.

Голова парламентського комітету висловив упевненість, що найближчим часом Україна повністю перекриє нинішнє відставання.

Він наголосив, що останніми місяцями спостерігається повернення України на майже довоєнні експортні обсяги, морем відвантажується іноземним замовникам 90% українського зерна, залежність від сухопутного коридору на західному кордоні зменшується.

Отже, Україна й надалі продовжить відігравати роль одного з гарантів світової продовольчої безпеки, одночасно поповнюючи скарбничку серйозними валютними надходженнями (найближчим часом аграрна продукція залишатиметься ключовою статтею українського експорту)", - резюмував Гетманцев.