2024 рік буде складнішим за минулий, важливими завданнями в ньому є наповнення бюджету завдяки податкам, утримання внутрішньої єдності, зокрема й для збереження зовнішньої підтримки, і готовність до антикризових заходів у разі скорочення або неритмічності такої зовнішньої підтримки, вважає президент Київської школи економіки (KSE) Тимофій Милованов.

"Цей рік буде складнішим за попередній. Сподіваюся, не такий важкий, як 2022-й. Сподіваюся. Але точно важчим за попередній. І потрібно шукати всі резерви в собі", - сказав він під час дискусії в Давосі, організованій проєктом Deciding your tomorrow Фонду Віктора Пінчука.

Милованов наголосив, що перше - це необхідність сплачувати податки під час війни, хоч би як це не подобалося чи шкодило бізнесу. Він зазначив, що всі країни під час війни збільшували податки, оскільки треба платити зарплати військовим, купувати зброю і будувати військові заводи.

"Ми ще не прийшли до того, щоб економіка мобілізувалася... І Америка робила це в Другу світову війну: робили те, що потрібно армії, а не те, що потрібно бізнесу. Ми ще й близько не там, де економіка мобілізована під воєнний стан. Там резерв величезний. І, можливо, не дай боже, але до цього може й дійти", - додав він.

"По-друге, треба не пересваритися", - зазначив президент KSE, вказавши на небезпеку руйнування внутрішньої єдності з огляду на відсутність в Україні традиції творчої дискусії.

Він наголосив, що утримання такої внутрішньої єдності дуже важливе з погляду збереження зовнішньої підтримки та її нарощування.

"Треба знайти в собі сили, коли хочеться когось іншого атакувати, не зробити цього. Може, просто промовчати. Хоча б на період війни: після війни, вибори... але зараз потрібно не пересваритися. Це дуже важливо", - сказав Милованов.

Третім фактором 2024 року він назвав складнощі із зовнішньою фінансовою підтримкою та її ритмічністю, які вже виникли.

"Це означає, що держава включатиме стандартні антикризові механізми, які просто відтерміновують кризу. Що це за механізми? Я вже сказав про інфляційний, про друкування грошей. Можна також говорити про девальвацію, про зменшення видатків, особливо на неефективні напрями", - пояснив президент KSE.

Він навів приклад у сфері освіти, коли багато закладів стоять порожні, але продовжують отримувати фінансування.

"Ми маємо навчитися максимально ефективно використовувати те, що маємо. Продуктивність праці слід підняти через навчання, через кваліфікацію, через компетенцію", - зазначив Милованов.

Він також закликав бізнес активно навчатися й готуватися до можливого зовнішнього фінансування та інвестицій за шістьма визначеними державою пріоритетними напрямами: Defense і MikTech, агро, логістика, IT, енергетика, критичні матеріали та металургія.

"Щоб, наприклад, CEO Bank of America міг приїхати до Києва і провести шість конкретних зустрічей на його рівні, які можуть привести до конкретних actionable deals. Ну немає (зараз такого): дві зустрічі проведе, одну... Потрібно компанії свої перетворювати на bankable, на investable, на auditable. Це проблема для багатьох бізнесів...", - пояснив президент KSE, яку минулого тижня відвідували голови кількох великих американських компаній разом зі спецпредставником США Пенні Пріцкер.