Україна на початку 2024 р. ухвалить закон про корпуправління держкомпаній і у 2024 р. оцінить ефективність діяльності держбанків - меморандум із МВФ
Україна впровадить процедуру проведення оцінювання ефективності діяльності державних банків: першу таку оцінку ефективності буде проведено для кожного з банків на початку 2025 року за результатами за 2024 рік і буде опубліковано Мінфіном із пропозиціями Кабміну, ідеться в меморандумі про економічну й фінансову політику програми розширеного фінансування EFF із Міжнародним валютним фондом, оновленому в межах її другого перегляду.
"Ми продовжимо зміцнювати управління державними банками (ДБ). Ми, як і раніше, віддані підтримці духу реформ корпоративного управління в держбанках і забезпеченню їхньої роботи на професійній і комерційній основі без політичного втручання в операційні питання", - зазначила українська сторона в опублікованому Фондом документі.
Зазначається, що в першій половині 2023 року було призначено нові склади незалежних членів наглядової ради державних органів.
Також повідомляється, що наразі Національний банк України (НБУ) застосовує свою систему підтвердження придатності та належної оцінки до відібраних кандидатів, і після відбору в цьому циклі Україна оцінить ефективність нових процедур і внесе до них деякі незначні коригування за погодженням із зацікавленими сторонами IFI.
У меморандумі зазначено, що для зміцнення корпоративного управління на держпідприємствах на початку 2024 року буде ухвалено законопроєкт №5593-д, який приведе систему корпоративного управління держпідприємствами у відповідність до принципів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і пом'якшить бюджетні ризики.
Очікується, що реформа посилить підзвітність і розширить повноваження наглядових рад, щоб вони мали остаточні повноваження призначати та звільняти гендиректорів, а також встановлювати їхню винагороду (на основі держполітики винагороди), оскільки законопроєкт №5593-д спрямовано на створення регулярної процедури незалежної оцінки наглядових рад держпідприємств і має чіткі критерії дострокового розпуску наглядових рад.
Також Україна має намір забезпечити сильну роль Мінфіну у відносинах із держпідприємствами у сфері фінансової передбачуваності, звітності, прозорості та підзвітності, включно із затвердженням ключових фінансових показників.
Для цього на час воєнного стану і 12 місяців після нього, але не на період більше трьох років, мінімальний рівень дивідендів держпідприємств буде встановлено в проєкті закону №5593-д, але пізніше буде ухвалено ще один закон, який введе в дію процес фінансового планування держпідприємств. Це також враховуватиме оновлений процес номінування та ефективну процедуру незалежної оцінки наглядових рад держкомпаній відповідно до стандартів ОЕСР.
При цьому уточнено, що правова база, встановлена законопроектом №5593-Д, не поширюється на держбанки.
Крім того, зараз Україна вивчає варіанти зміцнення управління держпідприємствами за допомогою наявної програми реформування корпоративного управління в тісній консультації з міжнародними партнерами, йдеться в меморандумі.
"Спираючись на передовий досвід і поміщаючи його в контекст реформ корпоративного управління держпідприємствами, ми чітко визначимо обсяг і мандат варіантів зміцнення управління держпідприємствами, таких як централізовані методи, з огляду на визначення ролей і мандатів ключових держустанов, що беруть участь в управлінні ДП, такими як Мінфін, Мінекономіки, КМУ і ФДМ", - наголошується в документі.
Передбачено, що для цього Україна доьримуватиметься програми реформування держпідприємств і послідовності політики в тісній консультації з міжнародними партнерами, з огляду на ухвалення закону про корпоративне управління держпідприємствами, впровадження відповідного вторинного законодавства, розроблення методології та подальше проведення регулярних незалежних оцінок наглядових рад ДП, як проміжний крок - оцінювання фінансових умов і податково-бюджетних ризиків ДП у політиці держвласності до кінця березня 2024 року.
У меморандумі йдеться про те, що також буде оцінюватися фінансова життєздатність ключових держпідприємств як внесок у розробку основи для боротьби з квазіфіскальними витратами, враховуючи застарілі зобов'язання з надання державних послуг.