Зовнішній валовий борг України у 2020 році зріс із 78,6% до 81,2% ВВП - Нацбанк
Обсяг валового зовнішнього боргу України у 2020 році зріс на $4,0 млрд і на кінець року становив $125,7 млрд, повідомив Національний банк України на своєму сайті.
"Щодо ВВП обсяг боргу збільшився за рік із 78,6% до 81,2%", - зазначив центробанк.
За його даними, у четвертому кварталі борг зріс на $3,5 млрд - до $125,7 млрд, або з 79,0% ВВП, зокрема державного сектору - на $3 млрд.
Нацбанк уточнив, що зовнішній борг держсектору збільшився на $2,9 млрд - до $54,7 млрд (35,3% від ВВП), а зовнішні зобов'язання приватного сектору - на $1,1 млрд, до $71,0 млрд (45,9% від ВВП).
НБУ зазначив, що його зовнішній борг скоротився на $0,4 млрд у результаті планових амортизаційних виплат за кредитами stаnd-by ($0,7 млрд) і на 31 грудня 2020 року становив $6,9 млрд. Водночас за рахунок зміни курсу СПЗ обсяг зовнішніх зобов'язань центрального банку зріс на $0,3 млрд, додав центробанк.
Обсяг зовнішніх зобов'язань банків зменшився минулого року на $1,1 млрд - до $3,7 млрд завдяки чистому погашенню їхніх зобов'язань за єврооблігаціями на $0,9 млрд, зменшенню заборгованості за короткостроковими та довгостроковими кредитами на $0,1 млрд і зниженню заборгованості за міжбанківськими кредитами на $0,1 млрд.
Зовнішній борг інших секторів економіки зменшився на $0,4 млрд - до $54,2 млрд за рахунок зменшення заборгованості за кредитами та позиками на $2,2 млрд, переважно за рахунок переоформлення боргу в міжфірмовий, при одночасному збільшенні заборгованості за торговими кредитами на $1,4 млрд і чистому залученні коштів від розміщення єврооблігацій на $0,4 млрд. За рахунок курсових змін обсяг зовнішніх зобов'язань інших секторів зріс на $0,6 млрд.
Міжфірмовий борг підприємств, що перебувають у відносинах прямого інвестування, зріс за рік на $2,6 млрд - до $13,2 млрд.
Обсяги простроченої заборгованості реального сектору за негарантованими кредитами (зокрема від прямих інвесторів) збільшилися на $1,0 млрд - до $23,4 млрд, а частка Кіпру у ній - із 59,3% до 59,6%.
Нацбанк уточнює, що загалом Кіпр на кінець 2020 року залишався основною країною-кредитором за географічною структурою заборгованості приватного сектору за негарантованими кредитами (разом із міжфірмовим боргом) - 47,1% від загального обсягу, однак його частка за рік скоротилася на 2,1 процентних пункта (п. п.). Частка Великої Британії збільшилася на 0,1 п. п. - до 13,0%, Люксембургу - з 2,8% до 3,2%, а частка Віргінських островів (Брит.) зменшилася з 3,3% до 2,9%, Нідерландів - із 5,7% до 5,6%. У простроченій заборгованості реального сектору за цими інструментами частка Кіпру зросла за рік.
Основною валютою зовнішніх запозичень України на кінець 2020 року залишається долар США: 61,6% від загального обсягу зовнішнього боргу, однак його частка скоротилася за рік на 5,1 п. п. Водночас зросла частка запозичень у євро - з 16,8% до 23,7%. Питома вага зобов'язань у СПЗ перед МВФ зросла з 9,3% до 10,2%.
При цьому знизилася частка зовнішньої заборгованості у гривні - на 1,7 п. п., до 3,2%, і російських рублях - на 0.9 п. п., до 0,7%.
Обсяг короткострокового зовнішнього боргу за залишковим терміном погашення за рік збільшився загалом на $0,15 млрд - до $48,5 млрд, зокрема сектору загального державного управління - $4,7 млрд, центрального банку - $0,9 млрд, банківського сектору - $2,6 млрд і реального сектору (включаючи міжфірмовий борг) - $40,3 млрд: зростання заборгованості за торговими кредитами (на $1,8 млрд) було компенсовано скороченням виплат за кредитами та єврооблігаціями (на $1,6 млрд).
