В уряді України очікують складних переговорів щодо торгівлі металургійною продукцією в рамках оновлення угоди з ЄС і "зеленого" курсу на торгівлю з ЄС, повідомила віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної асоціації Ольга Стефанішина.

"Складний блок питань представляє торгівля металопродукцією, оскільки є питання, які виходять чисто за рамки угоди - діють певні мита, встановлені для української продукції. Це більш комплексне питання. І зрозуміло, що європейський ринок зацікавлений у тому, щоб максимально захищатися. І це будуть складні переговори, але вони будуть обов'язково проведені", - сказала вона під час онлайн-інтерв'ю "Торгові війни: мистецтво захисту" у вівторок.

При цьому Стефанішина наголосила, що в рамках Green Deal усі українські підприємства мають орієнтуватися на цю нову політику ЄС.

Відповідаючи на запитання про різні можливості екомодернізації виробництва у підприємств ЄС та України (затверджений інвестплан Green Deal передбачає залучення більше ніж EUR1 трлн інвестицій у 2021-2030 рр., 64% з яких становитимуть держкошти - ІФ), віце-прем'єр зазначила, що нині триває процес доповнень до угоди.

"У своїх пропозиціях ЄС ми маємо виробити дорожню карту нашої трансформації, яка враховуватиме фінансові аспекти, тимчасові рамки", - констатувала Стефанішина, нагадавши, що уряд розробляє економічну стратегію до 2030 року.

"Але і бізнес має думати наперед. Ми досить плідно спілкуємося з асоціаціями та підприємствами. І дуже позитивно оцінюємо ситуацію, і багато компаній уже готуються до цього, готують власні оцінки", - сказала віце-прем'єр.

Раніше заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський заявляв, що вважає за необхідне, щоб представники України активніше відстоювали інтереси вітчизняних виробників і на переговорах з європейськими колегами в рамках питань щодо "зеленої металургії" та екологічної модернізації, і в ухвалюваних рішеннях.

"Європейський "зелений" курс - слова, які дедалі частіше лунатимуть із вуст українських чиновників і українських промисловців. Спільне в цих словах - великий вплив, який матиме "зелений" курс ЄС на українську економіку. Різниця - в оцінці. Чиновники вже обіцяють європейцям, що Україна серед перших затвердить нові європравила. Промисловці говорять, що уряд у гонитві за піаром може сильно зашкодити ключовим українським індустріям, і вимагають від чиновників поміркованої переговорної позиції", - писав заступник голови комітету ВР на своїй сторінці у Facebook за підсумками круглого столу, що відбувся 13 жовтня, на тему "Зміна клімату: Європейський зелений курс і міжнародні зобов'язання, пріоритети та можливості для України".

При цьому він пояснював, в чому суть "зеленого" курсу. Євросоюз вимагатиме від своїх виробників знизити навантаження на довкілля. Розуміючи, що це значні додаткові витрати європейського бізнесу, ЄС упровадить обмеження на імпорт, які будуть мотивовані екологічними міркуваннями. Європейські підприємства при цьому отримають від урядів своїх країн значні фінансові стимули для екологічної модернізації. Затверджено інвестиційний план European Green Deal Investment Plan, який передбачає залучення понад EUR1 трлн інвестицій у 2021-2030 рр., 64% з них - державні кошти.

Парламентарій наголошував, що ця політика є яскравим прикладом неопротекціонізму з боку ЄС: приховане субсидування своїх виробників і водночас обмеження імпорту. В результаті українські експортери, ймовірно, отримають черговий торговельний бар'єр на додачу до багатьох чинних мит та інших перешкод, які є в торгівлі з Євросоюзом і нікуди не зникли, незважаючи на Угоду про асоціацію Україна-ЄС, а навіть з'явилися нові.

"Українські чиновники мають давню хворобу. Її симптом - жертвування економічними інтересами заради політичних. Значна частина українських міжнародних угод є яскравими прикладами цього. Тому я не просто закликаю, а вимагаю від українських чиновників, які проводитимуть переговори, чесно розповісти українським виробникам, що саме вони обіцяють європейським партнерам, і ті обіцяють Україні", - наголошував Кисилевський.

Водночас він визнавав, що українська промисловість має модернізуватися з екологічним ухилом. Але для цього виробникам потрібен час і значні фінансові ресурси, висловивши сумнів, що український уряд планує надавати своїм виробникам таку саму фінансову підтримку і так само захищати внутрішній ринок, як це робить ЄС.