Макрофінансова стабільність України напередодні кризи була найкращою за 30 років
Економіка України була як ніколи добре підготовлена до нинішньої кризи завдяки проведеним останніми роками реформам, вважає регіональний економіст Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і екс-глава Центробанку Македонії Дімітар Богов.
"Україна здійснила важливі реформи за останні шість років, які сприяли макрофінансовій стабільності, - вона сильніша, ніж будь-коли за останні 30 років", - сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
Богов зазначив, що Україна ввійшла в кризу, спричинену коронавірусом, з невеликим дефіцитом бюджету, зниженим до помірного рівня державним боргом, добре капіталізованим і ліквідним банківським сектором, низькою інфляцією і дефіцитом рахунку поточних операцій, а також найвищими міжнародними резервами за останні сім років.
"Однак, що найважливіше, сьогодні в Україні є центральний банк, який є незалежним, компетентним, спроможним і сповненим рішучості захищати ці важко отримані здобутки", - наголосив експерт.
За його словами, одним із доказів стала ситуація в березні, коли паніка протестувала всі економіки, що розвиваються, зокрема й Україну, але НБУ з його міцним макроекономічним управлінням узяв ситуацію під жорсткий контроль. "Це значний актив, коли економіка зазнає впливу зовнішніх потрясінь, і він дає можливість уряду повністю зосередитися на реагуванні на кризу", - сказав Богов.
Говорячи про реакцію уряду, він зазначив, що більшість країн відреагували на цю кризу пакетами фіскальної та грошово-кредитної політики, націленими на обмеження звільнень і банкрутств з одночасною компенсацією доходів населення. Експерт зазначив, що скорочення податкових надходжень і значне зростання витрат неминуче збільшать дефіцит бюджету й підвищать рівень державного боргу.
"Ті країни, які в хороші часи провадили розумну податково-бюджетну політику, тепер мають більше можливостей для підтримки своєї економіки. На щастя, в попередні роки Україна ліквідувала квазіфіскальний дефіцит, знизила дефіцит бюджету та суттєво зменшила рівень державного боргу. Це створило певний фінансовий простір для відповідної реакції в цій кризі", - вважає регіональний економіст ЄБРР.
Водночас він зазначив, що основна проблема полягає у фінансуванні збільшеного бюджетного дефіциту, й підтвердив, що багато з найбільш розвинених країн розпочали монетарне фінансування свого бюджетного дефіциту завдяки наявності в них таких можливостей для маневру через використання їхніх валют у світі як резервних. "Малі економіки такої розкоші не мають. Монетарне фінансування неминуче призведе до гіперінфляції та поставить під загрозу платоспроможність багатьох компаній, а також знизить реальні доходи більшості населення. Тому єдиний варіант - запозичувати кошти в багатосторонніх кредиторів і таким чином отримати довіру й від приватних кредиторів", - наголосив екс-глава Центробанку Македонії.
Відповідаючи на запитання про ризики денаціоналізації ПриватБанку, він зазначив, що у 2016 році за гроші платників податків, найімовірніше, було уникнуто руйнівного шоку для економіки, й тепер боротьба полягає в тому, щоб посилити банківське регулювання і зробити процес очищення банківського сектора незворотним, як у будь-якій інший нормальній ринковій економіці. "Ми твердо віримо, що це незабаром відбудеться, і зусилля і жертви українців за останні шість років не будуть марними", - заявив Богов.
Як повідомлялося, ЄБРР в оновленому в середу регіональному звіті спрогнозував падіння української економіки в 2020 році на 4,5% з відновленням наступного року на 5%.
Верховна Рада в середу ухвалила закон із поправками до банківського законодавства, який значно знижує ризики денаціоналізації ПриватБанку та повернення екс-власникам інших виведених із ринку банків, а також відкриває шлях для нової програми фінансування Міжнародного валютного фонду (МВФ) та інших міжнародних фінансових організацій.
Повний текст інтерв'ю розміщено на головній сторінці сайту агентства "Інтерфакс-Україна"
