У США в четвер закінчується термін дії винятків з нафтових санкцій проти Ірану щодо країн-імпортерів іранської нафти.

Таким чином, якщо Китай, Індія, Японія, Південна Корея і Туреччина, які отримали від Вашингтона винятки до 2 травня, продовжать закуповувати нафту в Ірану, адміністрація США введе проти них санкції. Ця відстрочка була надана імпортерам, щоб дозволити їм знайти альтернативні джерела покупки нафти.

При цьому, Греція, Італія, а також влада Тайваню, які закуповували нафту в Ірану, вже припинили імпорт іранської нафти, тоді як інші імпортери іранської нафти неодноразово просили США продовжити винятки.

У квітні адміністрація президента США Дональда Трампа оголосила про рішення не продовжувати винятки з нафтових санкцій проти Ірану щодо низки країн. Це рішення націлене на те, щоб звести до нуля експортні поставки нафтової продукції з Ірану, зазначили в Вашингтоні.

При цьому в адміністрації США запевнили, що інші країни-експортери нафти готові наростити обсяги нафтових поставок, щоб не допустити дефіциту на ринку. Зокрема, Д.Трамп заявив, що країни-члени ОПЕК, зокрема, Саудівська Аравія і ОАЕ, легко зможуть замінити Іран на ринку нафти.

На тлі посилення американських санкцій в Тегерані не виключили, що в якості відповіді Іран може закрити Ормузьку протоку для транспортування нафти. Через протоку перевозиться до 30% нафти з регіону.

У 2015 році "шістка" міжнародних посередників (п'ять постійних членів РБ ООН і Німеччина) і Іран взяли СВПД за іранською ядерною програмою. План передбачав скасування міжнародних і односторонніх санкцій щодо Ірану в обмін на його згоду ввести певні обмеження на ядерну програму.

СВПД обмежує Іран у збагаченні урану до 3,67%. Це робить можливим використовувати уран для атомних електростанцій, проте цього недостатньо для створення ядерної зброї.

Однак президент США Дональд Трамп розкритикував угоду і вийшов з неї. 5 листопада 2018 року знову вступили в силу американські санкції проти Ірану, що існували до підписання Спільного всеосяжного плану дій.