ProZorro дало змогу держзамовникам перейти від переплат до економії
Система ProZorro виявилася ефективнішою за попередню - якщо раніше під час проведення торгів держзамовники в середньому переплачували 1,2% проти роздрібних ринкових цін, то нині економлять 10,8%, наголошується в презентованому в четвер дослідженні YouControl про ефективність системи електронних держзакупівель.
"Загальна економія тільки на закупівлі досліджуваних груп товарів - пального, м'яса птиці, яєць, борошна, соків, картоплі, молока та цукру (конкурентні ринки з великою кількістю постачальників) зросла з 5 млн грн у 2013 році до 144 млн грн у 2017 році", - зазначив під час презентації дослідження "Державні закупівлі: ефект ProZorro". Цінові тренди товарних груп у 2013-2017 роках" в агентстві "Інтерфакс-Україна" фінансовий аналітик YouControl Роман Корнилюк.
Як зазначили автори дослідження, необхідність дослідження зумовлена тим, що наразі ефективність ProZorro вимірюється спрощеним методом, тобто економією вважається різниця між очікуваною вартістю, яку встановлює замовник, і кінцевою ціновою пропозицією. Однак навіть серйозне зниження ціни в ході торгів може створювати ілюзію економії, оскільки іноді ціна все одно залишається завищеною.
Автори дослідження наголосили, що предметом дослідження стали відкриті дані про проведені тендери для закупівлі основних груп товарів, при цьому кожну було проаналізовано за показником маржинальності (різниця у % між тендерною ціною і середньоринковою), що дає змогу оцінити розмір переплати або економії.
Ринкова ціна визначалася шляхом лінійного узагальнення регулярних даних Держстату.
Водночас, зазначили автори дослідження, в умовах монополізації цін економічний ефект від використання ProZorro значно слабший або відсутній.
"Зниження корупційної націнки (ренти), на жаль, не завжди можна досягти виключно за рахунок прозорості торгів", - наголосив Р.Корнилюк.
Крім цього, зазначається у висновках дослідження, товари з монопольних або олігопольних ринків займають провідні позиції за обсягами в держзакупівлі. Наймасштабніші лоти - газ, пару й теплоенергію - постачають регіональні монополісти переважно за стартовими цінами в результаті неконкурентних торгів.
Зафіксовано також слабку залежність тендерних цін від обсягів лотів, що "дещо суперечить принципам ринку", проте для остаточного підтвердження цього висновку необхідні аналогічні дослідження на ширшій вибірці товарних категорій.
Автори дослідження також зазначили, що є необхідність у подальшій структуризації описових даних тендерів і необхідність контролю якості заповнення тендерних заявок.
"Загалом ми оцінюємо економічний ефект від ProZorro (бралися певні позиції, де легко враховувати маржу) орієнтовно до 20-25 млрд грн на рік", - зазначив співавтор дослідження, громадський діяч Карл Волох.
Він зазначив, що в окремих випадках маржа, порівняно з періодом "до Євромайдану", знизилася в 15 разів, до 1% (зокрема, на закупівлю дизельного пального).
"Ми детально вивчимо звіт, і деякі деталі візьмемо в роботу. Подумаємо над тим, чи можна його імплементувати в автоматичному вигляді, зокрема там, де ціни можна більш-менш нормально відстежувати, для того, щоб дивитися закупівлі за межами цього цінового коридору - ну плюс 2% ще припустимо, але якщо вдвічі дорожче - це вже привід для інтересу правоохоронних органів", - зазначив перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.
