Віце-президент ЄК Шефчович очікує від України швидких рішучих кроків в анбадлінгу "Нафтогазу" та конкурсу на партнера в управлінні ГТС
Координаційна рада з питань проведення реформ в паливно-енергетичному комплексі (КРПЕК) при Кабінеті Міністрів 29 травня має визначитися з планом розукрупнення (анбандлінгу) НАК "Нафтогаз України" і представити його Верховній Раді до липня цього року, повідомив віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович за підсумками зустрічі з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом у Брюсселі в п'ятницю.
"Це може бути у формі комплексного пакета анбадлінгу, що включає дорожню карту, яка дає змогу оператору транспортування працювати відповідно до правил ЄС, внесення необхідних змін до законодавства та публікації конкурсу для іноземного партнера", - сказав він під час дискусії про український газотранспортний маршрут після 2019 року, що відбулася потім.
М.Шефчович визнав, що рішення Стокгольмського арбітражу у спорі "Нафтогазу" та "Газпрому" про контракти на транзит і постачання газу мають бути взяті до уваги на наступних етапах анбандлінгу. "Проте це не повинно бути підставою для припинення або відстрочення поточного процесу анбадлінгу", - наголосив віце-президент ЄС.
Він зазначив, посилаючись на проведені раніше з Єврокомісією дискусії, що остаточна стадія анбадлінгу має бути оголошена зараз і реалізована, наприклад, шляхом поетапного підходу протягом наступних півтора року.
М.Шефчович рекомендував використати найближчі місяці для забезпечення того, щоб новий оператор транспортування міг працювати незалежно і професійно, як тільки всі операції буде передано йому.
Для забезпечення плавного переходу віце-президент ЄК закликав українську сторону залучити одного або кількох досвідчених зарубіжних партнерів, щоб допомогти завершити трансформацію українського газового ринку і, зокрема, допомогти модернізувати роботу газотранспортної системи.
На його думку, після успішного відгуку на опублікований Україною запит про зацікавленість в управлінні українською газотранспортною системою (ГТС) конкурс із зобов’язальними умовами має бути оприлюднено якнайшвидше. У потенційних партнерів слід також запитати про довгострокове бачення майбутнього української ГТС, додав М.Шефчович.
Він також зазначив, що для досягнення успіху важливою є співпраця між українськими чиновниками і НАК "Нафтогаз України".
Як повідомлялося, Кабінет Міністрів 9 листопада 2016 року вирішив створити ПАТ "Магістральні газопроводи України" у рамках поділу НАК "Нафтогаз України" за напрямами діяльності. У середині червня 2017 року Кабмін затвердив перелік і план передачі матеріальних активів газотранспортної системи від ПАТ "Укртрансгаз" до ПАТ "МГУ".
За рішенням уряду, майно, використовуване нині "Укртрансгазом" для транспортування газу, має бути передане "МГУ" протягом 30 днів із моменту набуття чинності остаточним рішенням Стокгольмського арбітражу в спорі між "Нафтогазом України" і російським "Газпромом" за транзитним контрактом.
Водночас, на думку голови НАК Андрія Коболєва, необхідно змінити раніше прийняту Кабінетом Міністрів модель анбандлінгу "Нафтогазу". За його словами, з урахуванням рішення Стокгольмського арбітражу, згідно з яким "Нафтогаз" у найближчі два роки отримуватиме гроші від транзиту через ГТС України 110 млрд куб. м російського газу незалежно від фактичних обсягів транспортування, раніше прийнята модель анбандлінгу має бути скоригована.
Виниклу колізію з анбандлінгом НАК у травні має розглянути КРПЕК.
Паралельно Міненерговугілля 28 грудня 2017 року офіційно запросило потенційних партнерів з управління ГТС країни до попередніх консультацій. Про такий інтерес поінформували десять компаній: Eustream (Словаччина), Snam (Італія), Gazunie (Голландія), GRTgaz (Франція), GAZsystem (Польща), Desfa (Греція), Reganosa (Іспанія), Verbunddnelz Gaz AG (Німеччина), Fluxys (Бельгія), Transgaz (Румунія).
Віце-прем'єр Володимир Кістіон потім повідомив, що Україна сформує умови конкурсу відбору партнера з управління ГТС до квітня.
А.Коболєв закликав Верховну Раду приєднатися до визначення критеріїв відбору партнерів для управління ГТС країни, на підставі яких буде визначено переможця конкурсу. На його думку, в іншому разі існує ризик, що парламент не підтримає вибрану компанію через те, що з нею спочатку не було погоджено критерії відбору.
