Українські компанії мають розробляти стратегії декарбонізації для залучення фінансування з цією метою з боку Євросоюзу та уряду країни, заявила віце-прем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

"Я закликала б бізнес-асоціації, європейських та українських виробників насамперед, можливо, об'єднувати компанії навколо того, щоб вони формували власні стратегії (декарбонізації – ІФ). Це ключ для залучення фінансування", - сказала вона під час круглого столу проекту Green Deal, організованого в партнерстві з представництвом ЄС в Україні.

"Фінансові ресурси мають пройти великий шлях: від оголошення на саміті Східного партнерства EUR17 млрд гарантій для країн партнерства (Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Молдова та Україна – ІФ) до того, щоб ці кошти були залучені для конкретної державної або приватної компанії", - зазначила Стефанішина.

Віце-прем'єр наголосила, що кожен бізнес хоче бути прибутковим, і "держава не буде просто субсидувати цей процес".

"Компанії мають визначати свої пріоритети, формувати свої стратегії, і тоді Українська держава зможе спрямовувати фінансування, розуміючи, яке бачення конкретного сектора у цьому напрямі", - зазначила вона.

Голова групи підтримки України в Європейській комісії Катаріна Матернова, яка разом зі Стефанішиною очолює діалог України та ЄС з питань Європейського "зеленого" курсу, нагадала, що в рамках діалогу створено платформу для залучення коштів із метою фінансування "зеленого" переходу України.

"Цей механізм міг би залучати і пряме фінансування, і фінансування з боку країн-членів, двосторонніх донорів та міжнародних фінансових організацій", - наголосила Матернова під час дискусії.

За словами Ольги Бойко - координатора комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації, український бізнес уже має свої плани щодо зниження шкідливих викидів, і компаніям хотілося б, щоб плани бізнесу та уряду синхронізувалися.

"Як свідчить практика, не завжди стратегії бізнесу можуть бути одразу підігнані, м'яко кажучи, під ті зобов'язання, які бере на себе уряд, особливо на міжнародних зустрічах", - зазначила вона.

Бойко також запропонувала залучити депутатів Верховної Ради до діалогу України та ЄС щодо Green Deal.

Говорячи про концепцію Українського кліматичного фонду, який, за словами екс-глави Мінекології Романа Абрамовського, має бути запущено на початку 2023 року, заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Ірина Ставчук повідомила, що наразі "робота впирається в розуміння, яким саме секторам потрібна така підтримка, якими є найбільші бар'єри в контексті створення проектів" - і фінансові, і регуляторні.

Обговорюючи підвищення податку на викиди СО2 в Україні та створення системи торгівлі викидами (СТВ), Ставчук розповіла: як радять міністерству міжнародні експерти, податок на викиди має підвищуватися поступово для того, щоб потім плавно перейти до СТВ.

Запуск СТВ в Україні, за словами заступника міністра, очікується у 2025-2027 роках.