Українці за кордоном дедалі рідше сприймають повернення на Батьківщину як однозначну перспективу - дослідження
У 2025 році українці за кордоном дедалі рідше сприймають повернення на Батьківщину як однозначну перспективу, свідчать результати дослідження Українського центру економічних та політичних досліджень ім. Олександра Разумкова.
"Ми фіксуємо суттєве зниження кількості тих, хто має наміри повернутися додому", - зазначила провідна експертка соціальних програм Центру Разумкова Ольга Пищуліна під час пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" у четвер.
За її словами, у 2022 році дослідження показували, що українці декларували наміри швидкого повернення після завершення активних бойових дій. Водночас уже з 2023 року зросла частка тих, хто вагається або відкладає ухвалення рішення.
"Наміри повернутися залишаються високими на так званому ціннісному рівні. Люди продовжують вважати себе українцями, громадянами України, однак реалістичні плани повернення стають дедалі більш контекстно залежними", - наголосила Пищуліна.
Вона також зазначила, що залежно від аудиторії, до якої звертаються дослідники, сценарії повернення оперують різними часовими горизонтами та умовами.
Зокрема, в експертному середовищі сценарії повернення частіше розглядаються у стратегічній логіці, на макрорівні, як поетапний, селективний і умовний процес, що залежить передусім від факторів безпеки, економічного відновлення та державної політики реінтеграції щодо громадян, які повертатимуться.
Натомість серед самих мігрантів переважають більш індивідуальні сценарії, які включають відтерміноване повернення, циркулярну мобільність або часткове повернення родини. Вирішальними факторами тут є питання зайнятості, освіти дітей, житла, а також рівень інтеграції в країні перебування.
Учасники пресконференції наголосили: якщо Україна разом із міжнародними партнерами не почне активно формувати стимули та програми повернення, то після 2027 року частина українців може остаточно залишитися за межами країни.
"Без наявності чітких стратегічних і тактичних документів, програмних рішень та конкретних планів дій щодо реінтеграції українців ми й надалі спостерігатимемо ситуацію, яка, по суті, триває вже зараз", - підкреслив експерт із соціальної та економічної політики, віцепрем’єр-міністр України у 2016–2019 роках Павло Розенко.
Водночас заступник директора Інституту європейського та трансатлантичного діалогу, керівник відділу Центральної та Східної Європи Фонду Ганнса Зайделя Беньямін Боббе (Benjamin Bobbe) наголосив, що люди є найціннішим ресурсом України, критично необхідним для її повоєнної відбудови.
"Для європейських країн надзвичайно важливо усвідомити, що українці зі своїми знаннями мають повернутися до України та відбудовувати її, використовуючи свій потенціал", - зазначив він.
За результатами дослідження сформульовано рекомендації для органів державної влади, органів місцевого самоврядування та міжнародних партнерів, спрямовані на розробку національної стратегії реінтеграції, посилення ролі громад і створення сталих соціально-економічних умов для повернення громадян.
Проєкт реалізується за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.
