18:32 16.10.2023

Близько 60% українців протягом року не мали контактів із сімейним лікарем і не проходили обстеження - експерт

4 хв читати
Близько 60% українців протягом року не мали контактів із сімейним лікарем і не проходили обстеження - експерт

Від 30% до 60% українців упродовж року не мали контактів із сімейним лікарем і не проходили обстеження, держава має розробити механізми реімбурсації досліджень та аналізів у рамках Програми медгарантій (ПМГ).

Як повідомив агентству "Інтерфакс-Україна" кандидат медичних наук, магістр державного управління Сергій Куцевляк, про це свідчать результати аналізу моніторингу даних медичної інформаційної системи (МІС), а також опитування пацієнтів, що провели в одному з ЦПМСД Києва в травні-липні 2023 року.

"Ми проаналізували, скільки пацієнтів не бачили свого сімейного лікаря жодного разу: жодного прийому, жодного направлення, жодного рецепта, жодного лікарняного, жодної довідки, тобто "нуль" активності впродовж року в людини, яка має декларацію із сімейним лікарем. В аграрному сільському регіоні ми побачили близько 30% таких пацієнтів. А в центральному регіоні ми нарахували до 60% людей, які жодного разу не бачили сімейного лікаря", - сказав він.

Водночас, посилаючись на моніторинг даних МІС за 2019-2021 рр., Куцевляк зазначив, що "дуже багато людей просто не звертаються до сімейних лікарів, що логічно призводить до високих показників смертності, зокрема від серцево-судинних захворювань (ССЗ), і високих показників інвалідизації після інфарктів та інсультів".

Він повідомив, що в одному з ЦПМСД Києва влітку 2023 року реалізували пілотний проєкт, під час якого клініка провела кардіологічне обстеження й аналізи у 500 осіб віком 40-65 років.

"Вони знайшли 41% людей, які потребують поглибленої уваги та коригувальної терапії. Тому зараз ми говоримо про формування держполітики, щоб держава забезпечувала мінімальний набір досліджень для пацієнта, щоб забезпечити витратні матеріали для дослідження", - сказав він.

Куцевляк зазначив, що, згідно з попередніми розрахунками, вартість реалізації проєкту моніторингу стану здоров'я мешканців міста з населенням приблизно 250 тис. осіб могла б становити близько 80-90 млн грн.

"Ми говоримо, що держава має запровадити реімбурсацію на обстеження, щоб мати можливість мотивувати, а також проконтролювати сімейного лікаря. Зрозуміло, що сімейна медицина це не витягне за сьогоднішнього рівня оплати за пацієнта, тому держава має змістити акценти, щоб мати таку можливість", - сказав він.

Куцевляк наголосив, що реалізація проєктів щодо превентивної медицини в умовах війни набуває ще більшої актуальності.

"Не лише війна впливає на смертність, ми втрачаємо на фронті десятки тисяч людей, а в тилу ми втрачаємо сотні тисяч людей від недіагностованих захворювань. Тому потрібно змістити акцент на контроль стану здоров'я конкретного громадянина, тоді збільшення фінансування охорони здоров'я на мільярди дасть ефект і економію в десятки мільярдів у масштабах усієї країни", - сказав він.

Куцевляк уточнив, що він виступав з ініціативою розроблення відповідної держпрограми, спрямованої на активізацію роботи системи первинної меддопомоги щодо превентивної медицини, зокрема на стимулювання лікарів первинної меддопомоги до моніторингу стану здоров'я пацієнтів, які мають із ними декларації.

За оцінкою експерта, "всі держінвестиції за останні 10 років йдуть у стенди, у контраст, ангіографи, КТ, та інше обладнання, але не відбувається вчасна базова діагностика і вчасне виявлення чинників ризику, що призводять до захворювань.

"Проблема своєчасної діагностики для виявлення факторів ризику залишається актуальною. Високотехнологічне обладнання, таке як КТ і ангіографи, не може ефективно використовуватися без систематичного масового обстеження жителів працездатного віку", - сказав він.

Куцевляк зазначив, що багато українців стикаються з відсутністю регулярного медичного контролю. Водночас дефіцит лікарів, особливо у віддалених регіонах, а також економічні та соціокультурні чинники можуть стати причиною відтермінування або повного ігнорування медичних оглядів, що стає особливо актуальним для людей похилого віку та жителів сільських районів.

"На сьогодні є проблема звернення пацієнтів на пізніх стадіях захворювань. На жаль, в Україні мало розвинена культура проходження чек-ап, регулярних медичних оглядів. Лікарі мало зацікавлені в тому, щоб допомогти вчасно поставити діагноз і почати лікування. Ми бачимо великі перспективи для розвитку, якщо держава зверне увагу на це питання і почне спрямовувати діяльність лікарів на роботу із запобігання захворюванням", - резюмував Куцевляк.

Куцевляк зазначив, що "акцент має бути зроблено на зусиллях на етапі первинної медичної допомоги".

"Сімейні лікарі відіграють ключову роль у своєчасній діагностиці та профілактиці захворювань. Розвиток сімейної медицини, підвищення кваліфікації лікарів та активізація їхньої взаємодії з пацієнтами можуть сприяти ранньому виявленню захворювань.

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Фармринок у I пів.-2024 показав зростання продажу в гривні, кадровий голод і зростання попиту в сегменті антипсихотиків, антидепресантів і заспокійливих - експерт

"Охматдит" наступного тижня визначить будкомпанію для відновлення, отримав від благодійників уже близько 800 млн грн

Українські клініки в першому півріччі провели 283 трансплантації органів

Німеччина прийме на лікування українських дітей, які потребують допомоги

Кабмін визначив перелік випадків надання платної меддопомоги

З початком війни виник дефіцит ортопедів, хірургів і анестезіологів - Ляшко

У Луцьку відбувся тренінг для мобільних реабілітаційних команд Українського Червоного Хреста

У "Дії" відображатимуться медичні дані

Аптечні продажі в Україні за 5 міс. зросли майже на 14% у грошовому виразі, у натуральному скоротилися на 4%

МОЗ розробило проєкти підзаконних актів для запуску єдиного органу держконтролю у фармсфері

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА