Середньомісячні обсяги продажу екстреного контрацептиву "Постинор" за 1,5 року війни зросли на 20%

Роздрібний продаж препарату екстреної контрацепції "Постинор" за 1,5 року війни зріс на 20%, випливає з оприлюднених даних компанії "Бізнес Кредит".

Так, протягом шести місяців 2023 року в середньому продавалося близько 22,6 тис. упаковок цього препарату на місяць, тоді як у 2022-му - в середньому 18,779 тис. упаковок на місяць, 2021 року - 17,163 тис. упаковок на місяць.

Водночас середня ціна препарату на кінець 2021 року становила 232,49 грн за упаковку, на кінець 2022-го - 335 грн, на початок другого півріччя 2023 року - 360 грн.

Загалом, за даними аналітиків "Бізнес Кредит", 2022 року в роздрібній мережі було реалізовано 225,354 тис. упаковок "Постинору" (на 9,42% більше, ніж роком раніше) на загальну суму 65,252 млн грн (+36%).

Водночас за підсумками першого півріччя 2023 року в роздрібній мережі було продано 135,549 тис. упаковок цього препарату на 48,382 млн грн.

"Постинор" - препарат екстреної контрацепції. Екстрена контрацепція - це метод, який можна використовувати епізодично. Вона не повинна замінювати регулярну контрацепцію. При цьому екстрена контрацепція не у всіх випадках дає змогу запобігти настанню вагітності.

Як повідомлялося, 17 серпня петиція на сайті Кабінету Міністрів із закликом забезпечити безрецептурний продаж препаратів екстреної контрацепції набрала необхідну для розгляду кількість голосів.

Водночас 30 серпня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль у відповідь на петицію доручив Міністерству охорони здоров'я додатково вивчити питання забезпечення безрецептурного продажу таких препаратів.

Раніше деякі експерти виступили проти безконтрольного прийому препаратів екстреної контрацепції.

Зокрема, онкогінеколог медичної мережі "Добробут" Олена Самохвалова вважає, що необхідність отримання рецепта на такі препарати не вплине на можливість ефективно їх використовувати, оскільки їх можна застосовувати впродовж 72 годин, однак вона відзначила ризики частого вживання препаратів екстреної контрацепції.

Зі свого боку завідувачка акушерського відділення медцентру "Лелека" Лариса Захурдаєва вважає, що постійне використання цього методу запобігання небажаній вагітності неприйнятне, але під час війни потрібно зберегти безрецептурний доступ до екстреної контрацепції в умовах обмеженого доступу до медичної допомоги, високого ризику насильства під час воєнних дій, внутрішньої та зовнішньої міграції.

У лютому у своїй резолюції, підписаній після року повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Європарламент, зокрема, засудив використання сексуального та гендерного насильства як засобу ведення війни й наголосив, що це є воєнним злочином. Водночас він закликав ЄС і країни, які приймають жінок і дівчаток, котрі втекли з України, гарантувати доступ до послуг у сфері сексуального та репродуктивного здоров'я і прав, у т.ч. до екстреної контрацепції, зокрема для жінок і дівчаток, які пережили зґвалтування, і підтримувати надання цих послуг в Україні.

Станом на кінець червня органи прокуратури України зафіксували 208 фактів сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом (СНПК), розслідують 80 кримінальних проваджень, у яких повідомлено про підозру 28 військовослужбовцям РФ, стосовно п'ятьох матеріали перебувають у суді, ухвалено вирок стосовно одного російського військового.