МОЗ пропонує дозволити маркетингові послуги для безрецептурних ліків до 20%, для рецептурних пропонує плату за наявність до 3%

Міністерство охорони здоров'я пропонує дозволити маркетингові послуги в аптеках для безрецептурних лікарських засобів на рівні не більше 20% від загального обсягу реалізації кожного окремого ліцензіата за попередній рік, для рецептурних препаратів пропонує плату за наявність на рівні 3%.

Це передбачено проектом порядку надання маркетингових послуг, послуг з промоції лікарських засобів та інших послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, у місцях здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами, оприлюдненим для громадського обговорення на сайті відомства.

Проект не передбачає надання маркетингових послуг щодо препаратів які беруть участь в програмі реімбурсації за рахунок коштів державного бюджету або відшкодування вартості за рахунок коштів місцевих бюджетів.

При цьому заборона маркетингових послуг не поширюються на промоції лікарських засобів та послуги, пов’язані з наданням інформації про обсяги реалізації лікарських засобів.

В пояснювальній записці до проекту зазначається, що на роздрібному фармринку у 2024 році спостерігався високий рівень цінової турбулентності, що проявлявся у зростанні вартості лікарських засобів (у межах 70-110% на низку найбільш вживаних вітчизняних лікарських засобів). При цьому одним із ключових чинників зростання цін "були високі маркетингові витрати, які суттєво впливали на кінцеву роздрібну ціну лікарських засобів".

Автори проекту зазначають, що значна частина аптечних мереж в Україні у 2024 році отримувала понад 20% доходу саме за рахунок маркетингових виплат від виробників та дистриб’юторів. Ці виплати не були підконтрольними чи прозорими, не декларувалися та фактично транслювалися у кінцеву ціну для пацієнта.

При цьому малі аптечні заклади не мали доступу до аналогічних маркетингових умов, а призначення препаратів могло формуватися не з медичних міркувань, а з огляду на рівень комерційного стимулювання.

Автори проекту нагадують, що у лютому 2025 року було започатковано механізм добровільного зниження цін виробниками шляхом підписання відповідного меморандуму, а з 1 березня 2025 року на низку соціально значущих препаратів було встановлено зниження роздрібних цін до 30%.

Втім, аналіз динаміки цін у березні 2025 року свідчить про нерівномірність впливу запроваджених змін. Зокрема, за аналітичними оцінками, ціни на лікарські засоби, не включені до переліку меморандуму зросли орієнтовно на 4% порівняно з лютим 2025 року.

Серед причин зростання автори проекту зазначають, зокрема, що не всі виробники знизили ціни на продукцію поза межами переліку, крім того, "частина аптечних мереж переглянула політику ціноутворення й підвищила роздрібні націнки після 1 березня 2025 року, що стало відповіддю на втрату доходів від маркетингових послуг".

"Поки що відсутня чітка та стабільна кореляція між скасуванням маркетингових витрат і системним зниженням цін для кінцевого споживача. Це може свідчити про те, що очікувана економія, яка виникла внаслідок припинення маркетингових активностей, наразі не була повною мірою трансформована в механізми цінового послаблення. У разі відсутності системного регулювання маркетингових витрат на рівні нормативного акту, вивільнені ресурси не спрямовуються на зниження цін, а залишаються у вигляді нерегульованої ринкової надбавки", - зазначається в пояснювальній записці.

Автори проекту нагадують, що у 2022 році загальний обсяг аптечних продажів становив майже 127 млрд грн, у 2023 році перевищив 163 млрд грн, а в 2024 році — сягнув майже 195 млрд грн.

При цьому у структурі цих продажів частка лікарських засобів стабільно перевищує 78%. При цьому у 2022 році обсяг реалізації лікарських засобів склав понад 103,8 млрд грн, у 2023 — майже 130 млрд грн, а в 2024 — вже понад 153 млрд грн.