Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки "Омнібус", до якого за власною ініціативою додав запитання щодо ставлення до легалізації медичного канабісу у формі спеціального експерименту.

Як зазначається у звіті за підсумками дослідження, оприлюдненому в понеділок, в Україні в останні кілька років інтенсивно обговорювали питання обмеженої легалізації використання канабісу. З 16 серпня 2024 року набув чинності закон, який дає змогу обіг канабісу в медичних цілях.

Прихильники легалізації під час громадських дискусій акцентували на його використанні саме з медичною метою для полегшення болю (особливо на тлі повномасштабної війни). Відповідно, у цьому випадку лінія аргументації вела до моральної та гуманістичної правильності полегшити біль людям. Водночас деякі противники наголошували, що під умовно нейтральним (і малозрозумілим пересічним українцям) словом "канабіс" ховалася марихуана, тобто легкий наркотик. І в цьому випадку, відповідно, лінія аргументації - вживання навіть легких наркотиків є шкідливим для людини і соціуму і, зокрема, може призвести до залежності та переходу на більш важкі наркотики.

"Тому, коли зараз ми обговорюємо ставлення до легалізації канабісу, необхідно розуміти, як впливає контекст. У нашому опитуванні ми провели експеримент з розщепленою (split-sample) вибіркою, відповідно до якого різним респондентам ми ставили запитання в різному формулюванні (тобто одному респонденту ставилося лише одне запитання). Усього ми тестувати три формулювання: ставлення до легалізації медичного канабісу в цілому, без додаткових пояснень чи деталізації (базовий варіант); ставлення до легалізації медичного канабісу з акцентом на тому, що це полегшить біль багатьом пацієнтам (зокрема тим, хто має онкологічні захворювання, та пораненим військовослужбовцям); ставлення до легалізації медичного канабісу з уточненням, що мова йде про легкий наркотик – марихуану", - пояснили в КМІС.

У результаті опитування, зазначається у звіті, кількість тих, хто підтримує легалізацію, перевищила кількість тих, хто ставиться негативно, у всіх трьох групах. При цьому на базове запитання (без додаткової інформації) 43% українців відповіли, що вони ставляться позитивно до легалізації медичного канабісу. Майже втричі менше респондентів (16%) відповіли, що вони ставляться негативно. При цьому 41% респондентів має або нейтральне, або невизначене ставлення.

У разі запитання, де дослідники "уточнювали", що йдеться про легкий наркотик - марихуану, показники схвалення виявилися досить схожими. Так, 45% у такому формулюванні відповіли, що вони позитивно ставляться до легалізації (різниця порівняно з базовим запитанням - у межах статистичної похибки). Водночас частка противників хоч і статистично значуще (понад похибку) вища, але все одно становить лише 23%. Ще 32% мають нейтральне або невизначене ставлення.

У контексті, де робили акцент на полегшення болю, більшість українців - 57% - схвалили легалізацію медичного канабісу. Лише 14% все одно мають негативне ставлення, а ще 28% мають нейтральне або невизначене ставлення.

"Серед різних соціально-демографічних категорій ставлення до легалізації медичного канабісу досить близьке і серед усіх категорій значно більше тих, хто ставиться позитивно, ніж тих, хто ставиться негативно", - зазначили дослідники.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи результати дослідження, наголосив, що євроатлантична інтеграція, яку, безперечно, підтримує більшість населення України, стосується не лише соціально-економічних чи безпекових питань, а також світоглядного виміру, зокрема щодо дискусійних питань, включаючи й легалізацію канабісу. Зростання позитивного ставлення до легалізації медичного канабісу можна розглядати як один з індикаторів осучаснення цінностей українців і наближення до європейських, більшої кристалізації України як частини західного світу, вважає він.

"Варто нагадати, що не так давно українці демонстрували значно вищий консерватизм. Наприклад, в одному з опитувань колег ще в 2016 році 85% вважали, що легкі наркотики треба "повністю заборонити". У 2019 році в опитуванні КМІС для "Детектор медіа" 76% респондентів відповіли, що вони не будуть користуватися медіа, яке "постійно просуває питання легалізації легких наркотиків, проституції" (тут, зрозуміло, згадувалася і легалізація проституції, проте загалом це ілюструє консерватизм установок українців)", - зазначив Грушецький.

Він також зауважив, що раніше типовим було використання терміну "легкі наркотики" для дослідження питання, і це відображалося у формулюваннях запитань. Нині ж важливо, що рамка самої дискусії була переформатована на обговорення "канабісу" і на цьому етапі - з акцентом на медичні цілі. Для багатьох українців такий формат значно прийнятніший, і навіть узагалі відкрив українців до переосмислення питання та дозволив "прийняти" аргументи, а не заздалегідь відповідати категоричною відмовою, бо йдеться про "наркотики".

"Зараз ми спостерігаємо фундаментальні зміни у свідомості громадян, які вже схвально ставляться до легалізації. Проте при цьому варто зберігати обережність. Залишається досить велика частка тих, хто має нейтральне або невизначене ставлення. Крім цього, закон лише набув чинності і важливо, як саме буде виглядати імплементація. Можна очікувати на наративи про "корупцію у цій сфері", про "перетворення України на нарколабораторію", про "зростання наркозалежних" тощо. Тобто противники легалізації зберігають можливість впливати на громадську думку, і це варто враховувати, щоб не було відкочування від нинішнього (доволі позитивного) стану", - наголосив Грушецький.

Опитування проводили з 16 до 22 травня 2024 року. Методом інтерв'ю (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (із випадковою генерацією телефонних номерів і подальшим статистичним зважуванням) опитано 1067 респондентів, які проживають у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія). Опитування проводили з дорослими (віком 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, контрольованій урядом України. До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас із 1067 респондентів 22 до 24 лютого 2022 року проживали на окупованій території), а також опитування не проводили з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

В умовах війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення. Загалом вважається, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність і дають змогу досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.