Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у другому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року склало 18,3% після спаду на 10,5% у першому кварталі, таку оновлену оцінку Нацбанк України опублікував в інфляційному звіті на своєму сайті у ніч на п'ятницю.
Згідно з ним, у третьому кварталі 2023 року відновлення економіки сповільниться до 4,6%, а у четвертому – до 1,8% з невеликим прискоренням до 2,6-2,2% у першому та другому кварталах наступного року.
Наприкінці квітня Нацбанк очікував у другому кварталі цього року зростання ВВП на 15,9%, а у третьому та четвертому кварталах – відповідно на 3,9% та 3,7%.
Загалом, як повідомлялося, НБУ покращив прогноз відновлення економіки України цього року до 2,9% з 2,0% у квітні (у тому числі за рахунок покращення оцінки спаду у першому кварталі з 13,5% до 10,5%). Проте погіршив його на наступний рік до 3,5% з 4,3%.
"Базовий сценарій ґрунтується на припущеннях про послідовне дотримання Україною зобов'язань програми розширеного фінансування з МВФ, проведення злагоджених монетарної та фіскальної політик, поступове нівелювання квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері. Також базовий сценарій передбачає відчутне зменшення ризиків безпеки з середини 2 сприяти повноцінному розблокуванню морських портів, зниженню премії за суверенний ризик та поверненню в Україну вимушених мігрантів", – майже дослівно повторив Нацбанк абзац попереднього інфляційного звіту, проте переніс зменшення ризиків безпеки з початку 2024 року на його середину.
Незважаючи на це ключовим ризиком для прогнозу, як і раніше, залишається більш тривалий термін та інтенсивність війни, що може загальмувати економічне відновлення та погіршити інфляційні та курсові очікування, наголошує Нацбанк.
Серед інших ризиків регулятор назвав зниження обсягів або втрату ритмічності міжнародної допомоги, відновлення суттєвого дефіциту електроенергії через подальші руйнування енергоінфраструктури, що обмежуватиме економічну активність та експорт та призведе до підвищення імпорту та попиту на іноземну валюту.
Також НБУ вказав на ризики обмеження експортної логістики через масштабні теракти, виникнення додаткових бюджетних потреб та значні квазіфіскальні дефіцити, зокрема в енергетичній сфері; подальші ускладнення експорту агропродукції.
Імовірність ризику затягування війни та її ескалації, а також екотероризму окупантів Нацбанк оцінює, як і кварталом раніше, на рівні від 25% до 50%.
Що стосується "зернового коридору", який припинив роботу в червні, хоча Нацбанк оцінював цей ризик у межах 25-50%, тепер регулятор дає 15-25% можливість відновлення його роботи і такою самою величиною оцінює новий ризик продовження заборони продовольства окремими європейськими країнами, що загрожує додатковими втратами $500 млн до кінця цього року і можливим скороченням посівів.
З ймовірністю 15-25% Нацбанк допускає також такий ризик, як посилену еміграцію та розбалансування державних фінансів (заморожування тарифів на ЖКП, скорочення міжнародної допомоги, емісійне фінансування дефіциту).
Ризик відновлення енергодефіциту через пошкодження інфраструктури на шкалі Нацбанку, як і у квітні, перебуває на позначках до 15%.
Є в цьому звіті, як і в попередньому, і згадка про такий фактор, як "План Маршалла", який може сильно вплинути та покращити макропрогноз, і його ймовірність центробанк зберіг на рівні 15-25%.