Бачення українців щодо того, коли розпочинати відновлення на звільнених від російської окупації територіях, розділилися : 44% говорять, що треба робити це якнайшвидше, а 52% вважають, що слід дочекатися завершення війни.

"Відмінності спостерігаються у регіональному розподілі: жителі східних регіонів частіше виступають за відбудову якомога швидше, тоді як респонденти з західних і центральних областей більше підтримують ідею відкласти це до завершення війни", - йдеться у пресрелізі за результатами дослідження, проведеного соціологічною групою "Рейтинг" 20-21 листопада.

Повернення роботи та джерела доходу для українців важливіше, ніж пряма фінансова допомога. Так, серед програм, які є найнеобхіднішими для постраждалих від війни громад, найчастіше обирали відновлення підприємств, робочих місць (60%) та відбудову пошкоджень (55%). Фінансову підтримку визначили важливою програмою 44%. Ще 37% важливою визначили медичну й гуманітарну допомогу. Для чверті значущими є програми розвитку дітей і психосоціальна допомога. Натомість програми з розбудови демократичних інституцій чи культурної єдності обирали рідше – від 3 до 6%.

Спостерігаються певні відмінності в актуальності програм відбудови у регіональному та віковому розподілах. Так, для жителів сходу критичніше стоїть питання з поверненням до роботи, відбудовою пошкоджень. Для молоді порівняно зі старшими важливіша гуманітарна підтримка, підтримка розвитку дітей. Також третина молодшого населення заявила про необхідність програми з психосоціальної допомоги. Крім того, дещо частіше, ніж в інших, потреби відновлення фіксують переселенці: ті, хто переїхав, частіше за інших говорять про потребу у відновлені робочих місць, відбудові пошкоджень і про потребу в медичній і гуманітарній допомозі.

Комунікація й енергетична інфраструктура - головний пріоритет для відновлення в постраждалих громадах на думку 64% опитаних. Другим пріоритетом найчастіше обирали відновлення соціальних закладів (школи, лікарні) - 29%, дещо рідше - відновлення приватного житла і комунікацій (по 24%), транспортної інфраструктури (17%).

Думки щодо стратегії відновлення пошкодженої інфраструктури розділилися: 48% вважають, що відновлення має відбутися якомога швидше, а 49% – за те, щоб відновлення тривало довше, але з упровадженням "зеленої енергетики", модернізацією. Серед вихідців зі східних областей дещо більше тих, хто хоче швидкого відновлення, однак і серед них близько 40%, котрі не проти зачекати задля модернізації інфраструктури. Серед жителів центру та заходу дещо більше тих, хто за повільнішу відбудову, але з модернізацією. Також спостерігаються відмінності в поколіннях: коли старші хочуть якомога швидше відновити інфраструктуру, то більшість молоді прагне модернізації й виступає за впровадження "зеленої" енергетики.

Респонденти здебільшого позитивно сприймають участь країн, які не чинять агресію проти України у відбудові. Так, потенційна допомога від Великої Британії, США, Німеччини, Франції сприймається дуже позитивно: 81-90% опитаних підтримують участь цих держав у реконструкції. Щодо Туреччини такої думки 67% (22% - ставляться до цього нейтрально, 10% – негативно). Щодо Китаю – підтримують таку ініціативу 45%, чверть ставляться нейтрально і стільки само – негативно.

Переважна більшість опитаних (60%) вважають Німеччину дружньою Україні країною, близько третини вважають її швидше нейтральною, лише 1% вважає Німеччину ворожою. Ставлення до залучення Німеччини до відновлення дещо краще (85%), ніж сприйняття її як союзника.

Оцінюючи різні моделі участі іноземних держав у відбудові України, більшість (55%) виступає за те, щоб іноземні країни надавали фінанси та контролювали роботу українських компаній. Модель, за якої іноземні компанії прямо займаються відбудовою, підтримали 29%. Участь іноземних держав на рівні лише фінансування, а відбудову здійснюють повністю українські компанії, підтримали 13%. Участь іноземних країн лише на рівні консультацій підтримали тільки 2%. Серед тих, хто позитивно ставиться до участі іноземних держав у відбудові України, частіше спостерігається підтримка ідей прямої участі іноземців або ж контролю з їхнього боку.

Опитування проводилося серед 1000 респондентів віком від 18 років методом CATI (телефонне інтерв'ю з використанням комп'ютера) в усіх областях, де є український мобільний зв'язок. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України. Похибка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше ніж 3,1%.