Більшість українців у період війни вважають важливішим мати сильного лідера, ніж демократію – опитування
У період повномасштабної агресії РФ проти України в українському суспільстві зріс попит на "сильну" руку, свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення Громадської мережі "ОПОРА".
"За даними липневого соціологічного дослідження, 58% опитаних вважають, що для України нині найважливішим є сильний лідер; 79% вважають, що президент має втручатися в діяльність парламенту та уряду (для посилення оборони); а 62% - що на час війни навіть конструктивна критика влади неприпустима", - зазначається у звіті за підсумками дослідження, оприлюдненого мережею "ОПОРА" у четвер.
Водночас 32% респондентів наголосили, що навіть нині має зберігатися політична конкуренція. За точний розподіл повноважень виступили 16% опитаних, а прихильниками демократичної системи позиціонують себе 14% опитаних. Разом із тим 41% вважає, що за жодних обставин влада не може порушувати закони.
"Якщо звести ці твердження в єдиний індекс "Сильна держава/сильне керівництво vs демократична система і плюралізм", то в результаті 64% респондентів віддають перевагу сильній державі й керівництву і лише для 16% пріоритетами є демократія і плюралізм. Інші – 20% – отримали проміжний бал, що свідчить про невизначеність чи суперечливість їхніх поглядів", - наголошується у звіті.
Серед усіх респондентів 48% вважають, що наразі слід зважати на права та інтереси громадян, навіть якщо вони розходяться з інтересами держави, а за пріоритетність інтересів держави виступили 40% опитаних. Притягнення у період війни до відповідальності громадян за "шкідливі" для держави погляди підтримують 57% респондентів, тоді як 37% переконані, що будь-хто повинен мати можливість публічно висловлювати свою позицію, не побоюючись переслідувань влади. Заборону діяльності політиків та партій, підозрюваних у співпраці з Росією, за першої підозри навіть без юридичних доказів підтримують 47% респондентів, а 46% вважають, що така заборона можлива лише за наявності надійних юридичних доказів.
Проведення вільних і чесних виборів після завершення воєнного стану вважають за необхідне 40% опитаних, а ось для 52% це питання менш пріоритетне. Навіть серед респондентів, які віддають перевагу демократії та плюралізму, 43% вважають це питання непершочерговим. Водночас серед прихильників сильного керівництва 39% наполягають на своєчасних виборах.
Дослідження було проведено у липні 2022 року. Воно передбачало дві частини: щоденникове опитування і телефонні інтерв'ю. Методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та наступним статистичним зважуванням) опитано 1 000 респондентів, що проживають у всіх регіонах України, крім АР Крим та окремих районів Донецької та Луганської областей (окупованих до 24 лютого). Опитування проводили серед дорослих (віком від 18 років) громадян України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, контрольованих владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не увійшли жителі територій, тимчасово непідконтрольних владі України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 та з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% – для показників, близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 10%.
Методом щоденникового опитування опитано 100 респондентів, які проживають у всіх регіонах України (крім АР Крим та окремих районів Донецької та Луганської областей, окупованих до 24 лютого). Польовий етап дослідження тривав із 6 до 15 липня 2022 року. Опитування проведено серед дорослих (віком від 18 років) громадян України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, контрольованих владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не увійшли жителі територій, тимчасово непідконтрольних владі України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
