Генеральний прокурор Ірина Венедіктова заявляє про відсутність робочої комунікації між детективами Національного антикорупційного бюро та прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у справі "Роттердам+" і заміну старшого групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.

"Є одне кримінальне провадження, в ході розслідування якого я змушена звернути увагу на повну відсутність ефективної робочої комунікації між детективами НАБУ і прокурорами САП… Мова йде про так звану справу "Р+", - написала генпрокурор на своїй сторінці у Facebook у середу.

Вона нагадала, що тричі прокурор САП приймав рішення про закриття провадження і тричі його рішення були скасовані.

"Три рази і детективи НАБУ, і сторона, яка отримала статус потерпілої в справі, зверталися до ВАКС з тим, щоб компетентний суд знайшов підстави для відводу прокурора САП, однак такі підстави знайдені не були і у відводі було відмовлено. Виключно з кримінально-процесуальної точки зору - ситуація складна", - додала генпрокурор.

Водночас Венедіктова наголосила, що не має наміру "ігнорувати статус цієї справи і ступінь її чутливості для громадянського суспільства".

"Три рази закрити справу і три рази отримати скасування постанови про закриття - це багато. Питання настільки важливе і резонансне, що місця для процесуальних помилок немає. Сьогодні вранці мною прийнято рішення про заміну старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні "Р+", - повідомила генпрокурор.

Як повідомлялося, у квітні 2021 року в.о. керівника САП Максим Грищук повторно скасував постанову прокурора Віталія Пономаренка про закриття справи "Роттердам+".

У НАБУ знову закликали генпрокурора Ірину Венедіктову змінити старшого групи прокурорів у справі "Роттердам+" з огляду на його можливу упередженість.

"Сукупність зібраних доказів у провадженні, на переконання НАБУ, є достатньою для того, щоб саме суд визначив обґрунтованість звинувачень у завданні державним та громадським інтересам багатомільярдних збитків через формулу "Роттердам+", - додали у бюро.

У квітні 2016 року НКРЕКП розпочала застосування нового порядку формування прогнозної оптової ринкової ціни (ОРЦ) на електроенергію, яка впливає на встановлення тарифів на електроенергію для промислових споживачів (постанова №289 від 3 березня 2016 року). Порядок, зокрема, визначав ціну вугілля за формулою "вартість у порту Роттердам (API2) плюс вартість доставки в Україну".

САП і НАБУ у 2019 році повідомили про підозру деяким особам, зокрема екс-голові НКРЕКП Дмитру Вовку і співробітникам компанії "ДТЕК".

З 1 липня 2019 року було запущено нову модель ринку електроенергії, у зв'язку з чим колишні принципи формування цін, зокрема формула "Роттердам+", більше не діють, проте розслідування НАБУ тривало, а справу почали слухати в судах.

Прокурор САП Віталій Пономаренко вже тричі ухвалював рішення про закриття кримінального провадження щодо посадових осіб регулятора НКРЕКП, відомого як "справа "Роттердам+". У жовтні 2020 року справу відновив Вищий антикорупційний суд, у січні та квітні 2021 року - виконувач обов'язків голови САП.