У Малі приземлилася делегація з західноафриканськими лідерами на чолі екс-президентом Нігерії Гудлаком Джонатаном, які проведуть переговори з військовими і з поваленим керівництвом країни, передають в суботу французькі ЗМІ.

Зокрема, за словами представника делегації, спочатку вони планують зустрітися з військовими, а потім з поваленим президентом Ібрагімом Бубакара Кейтою.

У Малі 18 серпня стався заколот військовослужбовців, який почався на крупній військовій базі в Каті поблизу столиці країни Бамако. Збунтувалися військові заарештували президента країни Кейту і прем'єр-міністра Бубу Сіссе. Слідом за цим Кейта виступив із заявою про відставку.

Військові, що захопили владу, оголосили про формування "Національного комітету порятунку народу", закриття кордонів Малі і введення комендантської години.

Із засудженням перевороту виступив Євросоюз, негайного і беззастережного звільнення Кейти і Сіссе з-під арешту зажадав генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.

Активні протести в Малі почалися в березні 2020 року. Опозиційні сили були незадоволені тим, що Конституційний суд скасував результати голосування під час парламентських виборів на низці виборчих дільниць, що дозволяло партії Кейти зберегти більшість у парламенті.

Надалі протести стали масовими. Протестувальники виступали проти злиднів, зростання корупції та активізації екстремістських угруповань, вимагали відставки президента і уряду. Все це супроводжувалося сутичками між населенням і силами поліції.

Президент Ібрагім Бубакар Кейта, який перебував при владі з 2013 року (в 2018 році також переміг на президентських виборах вдруге), користувався підтримкою французької влади. Також французькі військові розгорнули в країні антитерористичну операцію "Сервал", яка в 2014 році отримала назву "Бархан". У колишній колонії Франції, крім французького військового контингенту, проживає значна кількість французів, в різних секторах працюють французькі фахівці.

Протягом усього правління Кейти в країні виникали корупційні скандали, загострювалися міжетнічні відносини. В середині березня 2019 року в країні відбулися масові вбивства мирного населення. В армії на тлі корупції, поганого матеріального забезпечення, затримки зарплат, зріло невдоволення державною владою. Демонстративне підтримування керівництва країни Парижем породжувало антифранцузькі  настрої серед частини населення.