ВР ухвалила закон про енергоефективність будівель

Верховна Рада прийняла в другому читанні і в цілому проект закону "Про енергетичну ефективність будівель" (№4941-д).

Відповідне рішення підтримали 259 народних депутатів.

Як зазначила під час розгляду законопроекту заступник голови парламентського комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Олена Бабак, у підготовці до другого читання до проекту закону було направлено 202 поправки, 159 з яких враховано, 43 - відхилено.

За словами Бабак, порівняно з першим читанням у документі вдосконалено визначення енергоаудитора і розділені поняття енергоаудитора і фахівця з обстеження інженерних систем. Також відкориговано визначення мінімальних вимог до енергоефективності будівель і чіткіше сформульовано перелік будівель, для яких сертифікація енергоефективності обов'язкове.

Крім того, у підготовці до другого читання в законопроекті уточнений порядок професійної атестації енергоаудиторів, визначені вимоги до діяльності таких суб'єктів, їх відповідальність і порядок здійснення контролю їх діяльності.

Документ був також доповнений статтею щодо саморегулюючих організацій у сфері енергоефективності, оскільки норми директив Європейського Союзу вимагають присутності незалежних інституцій у сфері енергоефективності.

"Ми вдосконалюємо методологію визначення енергетичної ефективності в будівлях, впроваджуємо професію енергетичних аудиторів і попит на неї. Ми сподіваємося, що від цього законопроекту буде користь для української економіки, для українських громадян, і для всіх нас як платників податків, які повинні платити за енергопослуги бюджетних установ", - сказала Бабак.

Як зазначив віце-прем'єр-міністр-мінітср регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, цей закон також дозволить створити в Україні прозорі умови роботи на ринку енергоаудиту.

Як повідомлялося, в першому читанні проект закону "Про енергетичну ефективність будівель" парламент ухвалив 4 квітня 2017 року.

Документ передбачав введення обов'язкової сертифікації енергоефективності для об'єктів будівництва із середнім або значним класом наслідків, а також для будівель загальною опалювальною площею понад 250 кв. м, де розташовані органи державної влади або органи місцевого самоврядування та комунальні організації, в разі проведення ними реконструкції або модернізації таких будинків.

Крім того, обов'язкова сертифікація енергоефективності будівель передбачалася в разі здійснення суб'єктами господарювання заходів щодо підвищення енергоефективності за умови отримання ними державної підтримки на ці цілі.

Положення закону щодо сертифікації енергоефективності будівель не поширювалися на будівлі промислового призначення та нежитлові приміщення сільгосппризначення з низьким рівнем енергоспоживання, будівлі для богослужінь і релігійних обрядів, об'єкти культурної спадщини, тимчасові споруди та окремо розташовані будівлі з опалювальною площею менш ніж 50 кв. м.