Законопроект про трансплантацію пропонує скасувати монополію держави на трансплантацію органів і надати це право всім закладам незалежно від форми власності.

Так керуючий партнер юридичної компанії "Арес" Роман Чумак прокоментував ухвалений у першому читанні законопроект (№ 2386а-1) про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо охорони здоров'я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині.

Він наголосив, що, згідно з чинним законом, виключне право здійснювати трансплантологію належить акредитованим в установленому порядку державним і комунальним закладам охорони здоров'я та державним науковим закладам. Законопроект пропонує надати це право всім закладам незалежно від форми власності.

"По суті, законопроект дає "зелене світло" на розвиток приватної трансплантології. І якщо раніше пацієнти були вимушені виїжджати для проведення операцій за межі країни, то розвиток приватних медичних закладів у нашій країні зможе стати початком для розвитку цілої галузі трансплантології", - сказав він агентству "Інтерфакс-Україна".

При цьому юрист висловив упевненість, що "скасування монополії держави у сфері трансплантації не спричинить масових порушень прав пацієнтів".

"Міфи про чорних трансплантологів досить поширені в Україні, але будь-який фахівець пояснить, що процедура пересадки органів від донора до реципієнта це складний і тривалий процес. Крім того, законопроект посилює кримінальну відповідальність за нелегальну трансплантацію і торгівлю людськими органами та анатомічними матеріалами", - пояснив він.

Р.Чумак наголосив, що законопроект "посилює кримінальну відповідальність так званих чорних трансплантологів шляхом внесення змін до статті 143 Кримінального кодексу".

"За незаконну торгівлю органами або іншими анатомічними матеріалами на сьогодні передбачена відповідальність у вигляді обмеження волі або позбавлення волі до п'яти років. У майбутньому запропоновано ввести покарання у вигляді позбавлення волі на термін до десяти років", - сказав він.

Крім того, законопроект встановлює кримінальну відповідальність за торгівлю органами тварин - позбавлення волі від семи до десяти років.

"На мою думку, це різні за своїм складом злочини. Не хочеться навіть уявляти, як бабусю, що продає на ринку вирощену курку, притягатимуть до кримінальної відповідальності за незаконну торгівлю органами тварин", - сказав він.

За словами юриста, законопроект також забороняє надання послуг із трансплантології на комерційній основі та рекламу таких послуг.

"Даючи дозволи всім без винятку займатися трансплантологією, законодавець водночас вирішив заборонити надавати такі послуги на комерційній основі та заборонити рекламу таких послуг. Неважко спрогнозувати, що заборона надання послуг із трансплантології, за відсутності належного фінансування з боку держави, означатиме, що багато світових компаній не прийдуть на український ринок для надання таких медичних послуг. Залишиться досить звична для нашої медицини форма оплати у вигляді добровільних внесків фізичних і юридичних осіб", - вважає юрист.

Він також зазначив, що згідно із законопроектом медичні заклади отримають право самостійного контролю за своєю діяльністю з трансплантології за допомогою створення так званого етичного комітету. При цьому у держави залишаться функції безпосереднього контролю.

Крім того, законодавець залишив у силі презумпцію незгоди, згідно з якою для використання органів померлої людини має бути або письмова згода померлого або згода його найближчих родичів.

На думку Р.Чумака, питання законодавчого закріплення принципу згоди стати донором залишається спірним.

Водночас юрист зазначив, що ухвалення законопроекту №2386а-1 без здійснення комплексної медичної реформи кардинально нічого не змінить у сфері трансплантології.

"Проблема не у відсутності спеціалізованих клінік, які можуть проводити складні операції з пересадки органів людини, а найголовніша проблема – це відсутність донорів. Громадяни надалі їздитимуть до Білорусі, Ізраїлю та інших країн на дорогі операції", - вважає юрист.

У пояснювальній записці автори законопроекту акцентують увагу, що однією з умов гальмування розвитку в Україні цього напряму медицини є відсутність необхідної кількості органів для трансплантації. Так, за попередніми підрахунками, в Україні гине від 40 до 60 потенційних донорів на 1 млн населення, що становить близько 3 тис. донорів, які могли врятувати життя 10 тис. хворих.

Як повідомлялося, 21 квітня Верховна Рада прийняла за основу альтернативний законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини (№2386А-1), що передбачає презумпцію незгоди на трансплантацію. Автори законопроекту депутати Ольга Богомолець та Оксана Корчинська.

Раніше Комітет ВР з питань охорони здоров'я не підтримав законопроекту (№2386-а), представленого МОЗ, який передбачав, зокрема, "презумпцію згоди" та розмежування понять "трупний" і "живий" донор.