Одразу дві кам'яновугільні шахти в Західній Європі - у Великій Британії та Німеччині - припинили роботу минулого тижня. Вживане німецьке обладнання розпродається, зокрема, в Китай, Росію і на Україну, передає Deutsche Welle.

Німецька шахта Auguste Victoria в Марлі на півночі Рурської області пропрацювала 116 років. Після її консервації у ФРН залишилися всього дві робочих кам'яновугільних шахти, які будуть закриті в 2018 році.

Як повідомлялося, у Великій Британії припинила роботу остання глибока вугільна шахта Келлінглі, розташована в Йоркширі, на півночі країни. У країні продовжують працювати кілька вугільних кар'єрів. Але до 2025 року будуть виведені з експлуатації усі вугільні електростанції Великої Британії, на яких немає обладнання для зниження викидів.

На піку розвитку галузі, в 1920 році, у Великій Британії налічувалося 1,2 млн шахтарів. Минулого року їх залишалися всього 4 тис., до історичного мінімуму впало споживання вугілля - вітчизняного й імпортного. Його обігнали поновлювані джерела енергії.

Аналогічна картина і в Німеччині. Наприкінці 1950-х років у ФРН близько 600 тис. гірників видобували кам'яне вугілля в 153 шахтах, сумарні обсяги виробництва яких перевищували 125 млн тонн на рік.

Сьогодні його споживання скоротилося більш ніж удвічі, причому значно дешевше імпортне вугілля з кожним роком все більше витісняє вітчизняне - тепер за кордоном щорічно закуповують не менш ніж 50 млн тонн. Зокрема в 2014 році ФРН збільшила закупівлі вугілля в Росії до максимуму з 2006 року; загальний обсяг імпорту енергетичного вугілля також був найвищим за цей період.

На Auguste Victoria залишалися 3 тис. шахтарів, які останнім часом видобували близько 3 млн тонн вугілля нарік.

До причин занепаду вугільної промисловості в країнах Західної Європи належать нерентабельність видобутку підземним способом у традиційних і багато в чому виснажених вугільних басейнах, а також екологічний чинник.

Спалювання вугілля вважається однією з головних причин викиду в атмосферу великих об'ємів вуглекислого газу, що спричиняє парниковий ефект і, відповідно, глобальне потепління.

За даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), уперше за два десятиліття світовий попит на вугілля перестав зростати. Країни, що входять до Організації економічної співпраці та розвитку (ОЕСР), в 2014 році скоротили споживання цього енергоносія на 47 млн тонн. Водночас в Індії і державах Південно-Східної Азії попит на вугілля зростає.

Проте половину усього вугілля, що видобувається на планеті, як і раніше, споживає Китай, який є також одним з його найбільших виробників. На різних китайських родовищах вже багато років використовується німецьке обладнання, особливо вживане, таке, що демонтується з шахт, закритих у Німеччині. Його продажем за кордон займається RAG Mining Solutions - дочірня фірма концерну RAG, що контролює видобуток кам'яного решти вугілля в країні.

Вживана техніка з німецьких шахт, що закриваються, як і раніше, відповідає сучасним вимогам, оскільки RAG через суворі німецькі закони й під тиском профспілок в останні десятиліття регулярно модернізувала свої підприємства. Разом з китайськими фірмами великими покупцями такого обладнання є компанії з Австралії, США, Туреччини.

"Але ми продаємо його також в Польщу, Чехію, в Росію та Україну", - заявив виконавчий директор RAG Mining Solutions Мартін Юнкер.

Проте за кордон іде й нова техніка для видобутку вугілля, завдяки чому закриття шахт у Німеччині не призвело до банкрутства машинобудівних заводів, які забезпечували їх обладнанням. Більшість із них успішно переорієнтовувалася на експорт, який забезпечує сьогодні понад 90% оборот галузі, що становить EUR4 млрд на рік, повідомив Пауль Райнлендер, який очолює об'єднання постачальників машинобудівної продукції для гірничодобувних підприємств.

Уряд ФРН вважає, що повністю відмовитися від використання вугілля можна буде впродовж найближчих 20-25 років. Поки що ж на частку кам'яного вугілля в Німеччині припадає 18% електроенергії, яку там виробляють. Головним його постачальником досі є Росія.

Відсоток вугілля у світовій енергогенерації скоротиться вперше за два десятиліття - з 41% на сьогодні до 37% 2020 року, прогнозує МЕА.