Третина населення України не тримає заощаджень у комерційних банках, повідомила провідний менеджер досліджень компанії Inmild Катерина Загривенко під час круглого столу в Києві в четвер, презентуючи результати опитування, проведеного компанією з метою оцінки рівня знань українських споживачів про систему гарантування вкладів фізичних осіб на замовленням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) за підтримки програми фінансового розвитку USAID.
Згідно з результатами опитування, лише 11% респондентів тримають у банках велику частину заощаджень, 7% - половину заощаджень, тоді як 49% - їх незначну частину.
Як засвідчили результати опитування, рівень обізнаності громадян про суму гарантованого відшкодування за вкладом зріс у 2015 році до 40% із 7% у 2010 році.
Як зазначають у компанії, під час відкриття банківського рахунку споживачі насамперед звертають увагу на репутацію банку (75%). Крім того, високий рівень уваги приділяється банківському договору - 60% опитаних уважно його читають. При цьому лише 29% респондентів обирають банк на підставі високої процентної ставки за депозитом.
Як повідомив під час круглого столу заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик, нині розробляється комплексна довгострокова стратегія фінансової освіти та підвищення рівня фінансової обізнаності населення.
"Це справа загальнонаціональна (підготовка комплексної стратегії фінансової освіти - ІФ), там мають бути задіяні всі, кого це стосується, - державні інститути, професійні учасники ринку (банки та небанківські фінустанови) і громадськість", - сказав А.Оленчик.
Член правління ОТП Банку Володимир Мудрий, у свою чергу, сказав, що в основу програми підвищення фінансової грамотності населення мають лягти чіткі критерії репутації банків.
"В Україні розмиті критерії репутації банків - кредитні рейтинги не дають чіткої інформації, рейтингових агентств дуже багато, а це основне, як вкладник обирає свій банк. Нам необхідно залучати до цієї дискусії НБУ. Висновок цього дослідження - критерії репутації банків, його власників і тієї політики, яку він проводить, - це напевно те, на чому треба фокусуватися в розробці програм щодо підвищення фінансової грамотності населення", - сказав він.
Заступник голови правління банку "Кредит Дніпро" Андрій Мойсеєнко під час круглого столу зазначив, що останніми роками рівень фінансової культури українців значно зріс.
"Те, що на сьогодні близько 75% українців, які користуються банківськими послугами, під час вибору фінансового партнера, в першу чергу, звертають увагу на його репутацію, а не, наприклад, процентні ставки за вкладами, як це було ще кілька років тому - позитивний сигнал про те, що рівень фінансової культури наших громадян значно зріс. Крім того, збільшилася й кількість клієнтів, які перед тим, як розміщувати кошти, все ж уважно вивчають депозитний договір, що також є досить позитивним зрушенням", - сказав банкір.
А.Мойсеєнко також звернув увагу на ще одну деталь цього дослідження: майже половина опитаних стикалася з проблемними банками і приблизно такий самий відсоток респондентів обізнаний про діяльність ФГВФО.
"Таким чином, ті, у кого ніколи не виникало проблем зі своїм банком-партнером, практично не знає про те, чим займається фонд, яку суму держава гарантує вкладникам комерційних банків та інше. Вважаю, що в цьому напрямі українським фінустановам усе ще необхідно провадити серйозну просвітницьку роботу з клієнтами, популяризувати знання про фонд і нюанси його роботи, а в депозитних договорах обов'язково зазначати, що сума компенсації ФГВФО становить 200 тис. грн", - резюмував він.
