Активи "Укрзалізниці" без Криму та зони АТО оцінено у 245 млрд грн - міністр
Активи Державної адміністрації залізничного транспорту України ("Укрзалізниця") у рамках підготовки до корпоратизації оцінено у 245 млрд грн без урахування анексованого Криму та зони проведення АТО.
Про це повідомив міністр інфраструктури України Андрій Пивоварський на засіданні Кабінету Міністрів України в середу.
"Один із міфів - про те, що активи "Укрзалізниці" недооцінять. За підсумками незалежної оцінки, яку провела компанія Deloitte, оцінка "Укрзалізниці" на сьогодні дорівнює приблизно 245 млрд грн за ринковою вартістю. Якщо взяти відновну вартість, то це буде 1,2 трлн грн. Але враховуючи те, що інфраструктура зношена, із 1,2 трлн грн ми спустилися до 245 млрд грн. Цю оцінку підтвердили працівники Фонду держмайна", - зазначив прем'єр.
За його словами, майно, що не увійшло до оцінки, буде оцінено після звільнення територій проведення АТО і повернення Криму.
Як повідомлялося, підписаний 15 березня 2012 року главою держави закон "Про особливості створення державного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" створив необхідну законодавчу основу для реформування залізниць.
ПАТ "Українська залізниця", 100% акцій якого закріплюються в держвласності, буде створено на базі "Укрзалізниці", а також понад 50 підприємств і установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття.
До переліку підприємств, на базі яких утворюється ПАТ, увійшли шість залізниць, вагоноремонтні заводи, залізничні держпідприємства, проектно-дослідницькі інститути залізничного транспорту, низка проектно-конструкторсько-технологічних бюро.
Статутний капітал створюваного АТ формується шляхом внесення в нього майна "Укрзалізниці", вищезгаданих підприємств, а також 100% акцій, що належать державі в статутному капіталі семи заводів, - Дніпропетровського тепловозоремонтного, Запорізького електровозоремонтного, Львівського локомотиворемонтного, Київського електровагоноремонтного ім. Січневого повстання 1918 року, Київського електротехнічного заводу "Транссигнал", Коростенського заводу залізобетонних шпал і Гніванського заводу спецзалізобетону.
