Кримські татари звертаються до ОБСЄ, Ради Європи та ЄС за сприянням у відновленні їхніх прав - резолюція

Учасники мітингу, присвяченого загальноєвропейському Дню пам'яті жертв сталінізму і нацизму в ім'я збереження пам'яті жертв масових депортацій та репресій, який відбувся у сімферопольському парку "Салгірка", закликали керівництво України гарантувати безумовне дотримання українською державою міжнародних правових актів у сфері дотримання прав людини і прав народів.

Про це йдеться в резолюції, яку ухвалили учасники мітингу.

Мітинг організував меджліс кримськотатарського народу спільно з кримськотатарськими громадськими організаціями, а також українськими національно-демократичними організаціями. У ньому також взяли участь представники Конгресу українських націоналістів (КУН) та Української народної партії (УНП). Мітинг минув під державними прапорами України і кримськотатарськими національними прапорами.

У документі нагадується, що 74 роки тому, 23 серпня 1939 року, унаслідок підписання в Москві низки договорів і угод між двома тоталітарними державами (комуністичним СРСР і фашистською Німеччиною), які дістали назву "пакт Молотова-Ріббентропа", людство виявилося втягнутим у Другу світову війну.

"Осмислення народами післявоєнної Європи причин і наслідків цивілізаційних катастроф минулого століття сприяли визнанню ними двох тоталітарних режимів - комуністичного і нацистського - головною катастрофою в історії ХХ століття, і рівності злочинів першого з них діям другого", - йдеться в документі.

Учасники мітингу у своїй резолюції зазначають, що рух за правове обговорення злочинів комуністичного режиму СРСР, визначення масштабів скоєння злочинів, створення гарантій їх неповторення надбало загальноєвропейського вимірювання, а європейське співтовариство концентрує свої зусилля на виробленні спільного юридичного та історичного бачення тоталітарного минулого, закріплення на міжнародному рівні правових норм, що виключають саму можливість повторення трагедій минулого.

"Водночас українська держава не лише залишається на узбіччі загальноєвропейських процесів підчищенння суспільства від спадщини тоталітарного режиму СРСР, а й не перешкоджає відкритому вихвалянню, зокрема і з трибуни парламенту країни, злочинами сталінізму і знущанням над пам'яттю мільйонів жертв голодомору, депортаціями і політичними репресіями. Активізація апологета сталінізму в Криму з виправдання злочинної депортації кримськотатарського народу та її наслідків, що призвели до того, що корінний народ Криму на межу зникнення, є прямим наслідком дискримінаційної політики кримської влади щодо кримських татар", - йдеться в документі.

Як йдеться в резолюції, неухвалення законів, спрямованих на засудження всіх злочинів "режиму СРСР" і кримінального переслідування осіб, які брали безпосередню участь у їх скоєнні, протидія процесу повернення, облаштування та відновлення прав кримськотатарського народу, яких депортували зі своєї Батьківщини, свідчить про відсутність в Україні поля для демократичної системи, що забезпечує дотримання прав і свобод людини.

Учасники мітингу заявили про те, що залишаються послідовними у своїй підтримці Вільнюської декларації Парламентської асамблеї ОБСЄ "Возз'єднання розділеної Європи: заохочення прав людини та громадянської свободи в регіоні ОБСЄ в XI столітті", яку було ухвалено 3 липня 2009 року.

"Заявляючи про свою подальшу рішучість і надалі сприяти становленню суспільства, що відкидає тоталітарне правління у будь-якій формі, незалежно від його ідеологічної основи, ми вимагаємо від президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України безумовного дотримання українською державою міжнародних правових актів із метою дотримання прав людини і прав народів. Відповідно, ми звертаємося до ОБСЄ, Ради Європи і Європейського союзу із закликом максимально сприяти відновленню прав кримськотатарського народу - народу, щодо якого комуністичний режим СРСР протягом століття провадив політику геноциду", - йдеться в резолюції.