Представлено результати поведінкового експерименту та опитування щодо безпеки громадського транспорту в рамках кампанії проти гендерно зумовленого насильства

У Києві презентували результати спільної ініціативи Італійської агенції з питань співробітництва в галузі розвитку (AICS Kyiv), Лабораторії інноваційного розвитку Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Робочої групи з гендерних питань щодо "Гендерно зумовленого насильства в громадському транспорті України" в межах кампанії "16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства", повідомляє пресслужба ПРООН у вівторок.

У рамках ініціативи було проведено поведінковий експеримент, у якому запрошені актори розігрували в метро сцени під назвою "Нав'язливий пасажир" і "Звинувачення в зайнятому місці". У першій сцені чоловік намагався зав'язати розмову з жінкою, яка демонструвала, що не почувається через це комфортно. У другій чоловік заявив, що жінка зайняла "його" місце, і наполягав, щоб вона встала, навіть якщо поруч є вільні місця.

Метою експерименту було виявлення прихованих проблем, упередження і страхів людей, які стали свідками неналежної поведінки, а також відстеження реакції оточуючих на несправедливу поведінку.

У результаті вдалося з'ясувати, що гендерно зумовлене насильство найчастіше не терплять люди віком 40-45 років. Пасажири 14-20 років показали реакції збентеження, тривожності, розгубленості. У дівчат асоціальна поведінка викликає моральний осуд, їхня реакція щодо відстоювання своїх прав є впевненою та адекватною.

У рамках кампанії також провели опитування серед понад 1,2 тис. користувачів громадського транспорту. За його результатами, 20% респондентів іноді стикаються з проявами насильства. Понад 18% постраждали від невідповідної поведінки інших пасажирів один раз. Понад 20% пасажирів не дозволяють дітям до 12 років самостійно користуватися громадським транспортом. Щодо реакції на прояв насильства - 38% опитаних застосовували голос для припинення неналежних дій, 28% вирішили не помічати ситуацію. Лише 5,5% звернулися по допомогу до Нацполіції.

На запитання про те, чому респондент не втрутився в ситуацію, понад 15% відповіли, що втрутився хтось інший, ще 15% - що відчув/ла страх. Майже однакова кількість опитаних, близько 12%, відповіли, що ситуація не потребувала втручання, або ж респондент не знав/ла, як допомогти.

Серед найбезпечніших методів запобігання насильству респонденти виділили - зателефонувати на гарячу лінію "102" (57%), попросити про допомогу інших (37%), викликати медичну допомогу (37%). Понад 40% опитаних вважають, що за безпеку мають насамперед відповідати всі пасажири.

Як провідні чинники, що збільшують імовірність виникнення насильства, учасники опитування зазначили: недостатню освіту та культуру, натовп (перевантаження транспорту) та відсутність відеоспостереження.

Серед основних чинників, що можуть покращити рівень безпеки в громадському транспорті, респонденти назвали встановлення тривожних кнопок для виклику допомоги, впровадження постійного відеоспостереження у вагоні чи салоні, проведення навчань безпечних технік запобігання насильству.

Ініціативу реалізував Центр соціальних змін і поведінкової економіки у партнерстві з AICS Kyiv та Лабораторією інноваційного розвитку ПРООН за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ), Фонду розвитку Катару (QFFD) та Європейського Союзу.