Роботу над формуванням пропозицій до другого Саміту миру розпочнуть після завершення дев'ятої тематичної конференції в Монреалі (Канада), присвяченої звільненню полонених і депортованих осіб, зокрема дітей.

"Україна з десятками країн-партнерів завершує проведення тематичних конференцій щодо окремих пунктів Формули миру. На основі напрацювань цих форумів розпочнеться робота над формуванням пропозицій до другого Саміту миру, які мають стати основою для розгляду та затвердження його учасниками", - йдеться в повідомленні на сайті президента в четвер.

Як заявив президент України Володимир Зеленський, починаючи від серпня і до листопада в межах таких конференцій опрацьовували всі пункти Формули миру - всі з "хорошим представництвом світу".

"Були зустрічі щодо ядерної безпеки, енергетичної безпеки, продовольчої, екологічної – після підриву Каховської дамби та всіх російських ударів. Тобто всі аспекти російської агресії будуть винесені в окремий документ, який має стати змістовною основою для другого Саміту миру. Покроковий шлях до миру", - наводить пресслужба слова Зеленського.

"На початку листопада ми завершимо нашу Формулу миру, і президент Зеленський сказав, що тоді він буде готовий прислухатися до інших ініціатив, наприклад Китаю, Бразилії, Південної Африки тощо, щоб інтегрувати їх у нашу. Тоді наша пропозиція матиме значну підтримку", - додав глава Офісу президента Андрій Єрмак.

Як повідомлялося, про проведення тематичних конференцій на основі напрацювань відповідних робочих груп було домовлено під час першого Саміту миру у Швейцарії в червні 2024 року.

22 серпня відбулася перша онлайн-зустріч, присвячена пункту Формули миру "Енергетична безпека". На заході були присутні представники понад 40 країн-партнерів та міжнародних організацій. Лідерами цієї робочої групи є Данія та Польща. Комюніке за результатами конференції фіксує важливість безпеки цивільної енергетичної інфраструктури під час збройних конфліктів і готовність партнерів і надалі сприяти захисту та відновленню енергетики.

4 вересня в онлайн-форматі відбулася друга тематична конференція з продовольчої безпеки. У засіданні взяли участь представники 75 країн-партнерів та міжнародних організацій з різних регіонів світу. Лідерами робочої групи є Туреччина, Велика Британія та Євросоюз. У комюніке за результатами зустрічі зафіксовано залежність глобальних потреб продовольчої безпеки від вільного та безпечного судноплавства в Чорному та Азовському морях, важливість розбудови логістичних центрів і маршрутів, продовження підтримки гуманітарної ініціативи "Зерно з України" та розмінування українських земель, а також важливість інвестицій в українське аграрне виробництво.

19 вересня відбулася третя міжнародна конференція на тему "Відновлення справедливості" (також в онлайн-форматі). Серед учасників заходу були представники майже 60 країн-партнерів та міжнародних організацій. Лідером цієї робочої групи є Нідерланди. У комюніке за результатами конференції учасники зафіксували подальше зміцнення українських слідчих органів, підтримку діяльності Міжнародного центру з переслідування за злочин агресії проти України, роботи Спільної слідчої групи та інших міжнародних ініціатив, розслідувань Міжнародного кримінального суду, а також роботи зі створення міжнародного механізму для компенсації шкоди та збитків, завданих Україні.

14 жовтня в онлайн-режимі провели четверту тематичну конференцію, яка була присвячена пункту Формули миру щодо недопущення ескалації війни. У зустрічі взяли участь представники 66 держав і міжнародних організацій. Лідером робочої групи є Велика Британія. У документі за результатами заходу учасники наголосили на важливості ефективного виконання системи безпекових угод, комплексного посилення оборонних можливостей України та обмежувальних заходів для стримування майбутньої агресії.

17 жовтня в Парижі відбулася п'ята конференція, присвячена першому пункту Формули миру "Радіаційна та ядерна безпека". Захід організувала Франція як співголова робочої групи разом з українською стороною, а також співлідерами - Чехією, Японією та Швецією. Фізично та онлайн були присутні представники 70 країн та міжнародних організацій. За результатами конференції учасники підтвердили важливість повернення повного суверенного контролю України над усіма її ядерними об'єктами, включно із Запорізькою АЕС, продовження моніторингу ядерної безпеки на цих об'єктах та зусиль із захисту від ядерного інциденту. Також зафіксовано плани щодо зміцнення міжнародних механізмів реагування на загрози принципам ядерної та радіаційної безпеки.

19 жовтня в Гельсінкі відбулася шоста конференція, присвячена восьмому пункту Формули миру "Екологічна безпека". На заході онлайн та офлайн були присутні представники 60 країн та організацій. Конференцію підготувала Фінляндія як співголова робочої групи з цього пункту. Учасники у Спільному комюніке зафіксували важливість створення універсальної платформи для оцінювання впливу російської агресії на довкілля, підтримку розслідування відповідних злочинів і формування механізмів компенсації шкоди, а також активізації міжнародних зусиль для відновлення довкілля України - ґрунтів, флори, фауни та водних ресурсів.

24 жовтня в Ризі у змішаному форматі відбулася сьома тематична конференція, присвячена п'ятому пункту Формули миру "Виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку". Захід організували Аргентина та Естонія - співголови робочої групи з реалізації цього пункту, а також Латвія як сторона, що приймає, та Україна. Особисто та в режимі відеозв'язку були присутні представники 61 країни та організації. У спільному документі за результатами зустрічі учасники наголосили на залежності запобігання подальшій ескалації та повторній агресії від повного відновлення територіальної цілісності України, а також на необхідності реформування Ради Безпеки ООН і зміцнення системи міжнародного правосуддя.

25 жовтня відбулася восьма тематична конференція, присвячена шостому пункту Формули миру "Виведення російських військ і припинення бойових дій". Захід організували Україна та Литва як співголова робочої групи з реалізації цього пункту. На заході були присутні представники 56 країн та організацій. Учасники зафіксували необхідність повного виведення російських військ і відновлення повного контролю України над усіма її міжнародно визнаними територіями, що має стати необхідною передумовою повного припинення бойових дій.

30-31 жовтня в канадському Монреалі у змішаному форматі відбувається дев'ята тематична конференція за четвертим пунктом Формули миру "Звільнення полонених і депортованих осіб". За словами Зеленського, йдеться про десятки тисяч дітей, яких Росія викрала з окупованих територій України. Серед депортованих - діти з дитбудинків, ті, хто втратив батьків унаслідок російської агресії, і ті, кого розлучили з родинами під час російських фільтраційних заходів.

"До першого Саміту миру, який відбувся 15-16 червня 2024 року у Швейцарії, вдалося залучити безпрецедентну кількість учасників – 101 країну та міжнародну організацію з усіх континентів та регіонів: Латинської Америки, Близького Сходу та Азії, Африки, Європи, Тихоокеанського регіону, Австралії, Північної Америки. Дві третини країн-учасниць були представлені на найвищому рівні", - наголошується в повідомленні на сайті президента України.

Уперше президент України заявив про Формулу миру в промові на засіданні Генасамблеї ООН у вересні 2022 року, а назвав і пояснив усі 10 пунктів Формули під час виступу перед учасниками саміту "Групи двадцяти" в листопаді 2022 року.

Формула миру та її ключові елементи вже підтримані в низці міжнародних документів, зокрема в резолюції ГА ООН від 23 лютого 2023 року. Різні держави висловили готовність стати лідерами або учасниками реалізації її пунктів. Наприкінці серпня 2023 року за кожним пунктом Формули було створено відповідні робочі групи з представників країн із різних континентів.

Зазначається, що імплементацію Формули миру обговорювали на сотнях двосторонніх і багатосторонніх зустрічей. Під час підготовки до першого Саміту миру відбулися 10 зустрічей на рівні посольств за участю представників десятків країн світу та шість зустрічей на рівні радників лідерів держав (24 червня 2023 року - у Копенгагені, 5-6 серпня 2023 року - у Джидді, 28 жовтня 2023 року - на Мальті, 12 січня 2024 року - у Давосі, 20 березня 2024 року - у Києві).