Міністерство освіти і науки впроваджує комплексну політику "Школа офлайн" для надання доступу до безпечної очної освіти, а також для підвищення якості дистанційного навчання.

"Школа офлайн" - комплексна політика Міністерства освіти і науки України, яка реалізується у співпраці з профільним віцепрем’єр-міністром Михайлом Федоровим. Її мета - повернути дітей до безпечного очного навчання, а там, де це неможливо, - створити умови для якісної та ефективної дистанційної освіти", - ідеться в повідомленні Міносвіти.

Зазначається, що наразі майже 1 млн дітей навчаються онлайн: близько 600 тис. в Україні, ще майже 400 тис. за кордоном, і дистанційне навчання - один із найбільших викликів для держави.

"Дистанційна освіта не дає змоги дітям соціалізуватися й розвивати м’які навички. Під час знеструмлень учні не можуть навчатися або ж зовсім не мають потрібних для уроків гаджетів. Також один із найважливіших аспектів - безпека. Неможливо проконтролювати, щоб усі діти, які навчаються онлайн удома, спускалися в укриття під час повітряних тривог", - поскаржилися в міністерстві.

Згідно з повідомленням, політика "Школи офлайн" містить п'ять основних компонентів, що враховують специфіку кожної категорії учнів і вчителів.

Зокрема, один із компонентів - це інфраструктурні рішення (укриття, автобуси та девайси).

"Укриття. Цього року держава виділяє субвенцію 2,5 млрд грн на побудову укриттів у прифронтових областях. Кошти розподіляють через систему DREAM: кожна громада може подати заявку на платформі, щоб отримати кошти на укриття. Зараз 57 проєктів уже отримали фінансування. Проте потреби значно більші, адже треба побудувати ще 165 укриттів у 8 прифронтових та прикордонних областях", - зазначили у відомстві.

Щодо автобусів, то там, де з безпекових причин неможливо збудувати укриття, громади закуповуватимуть автобуси, щоб підвозити дітей у безпечні місця для навчання.

У міністерстві заявили, що окремим завданням є девайси для учнів і вчителів, які не можуть повернутися до очного навчання.

Другий компонент політики "Школи офлайн" - це навчання за місцем перебування дитини.

"Діти, які були вимушені змінити місце проживання через дії країни-агресора, мають змогу навчатися в школі за місцем перебування. Це можливість соціалізуватися та інтегруватися до нової громади. Якщо ж школа за місцем проживання не має укриття чи вільних місць, то діти можуть продовжити навчатися дистанційно у своїй школі", - розповіли в міністерстві.

Третій компонент - перегляд мережі дистанційних шкіл, бо на сьогодні дистанційно навчаються різні категорії учнів, які відрізняються за потребами та навчальними програмами.

"Зокрема, діти за кордоном вчаться за подвійною програмою, діти на ТОТ — без постійного доступу до інтернету, діти на прифронтових територіях — без доступу до очної освіти. Тож учитель не завжди може надавати увагу кожному учню та застосовувати неформальні підходи під час уроків", - ідеться в повідомленні.

У зв'язку з цим, щоб створити комфортніші умови для учнів і вчителів, змінюється мережа дистанційних шкіл, зокрема, тепер мінімальна наповнюваність - 20 учнів у класі, а також наявність щонайменше одного класу для всіх років навчання: з 1 до 9 або з 5 до 11 класу (або з 8 до 11 - для ліцеїв).

Четвертий компонент - навчання дітей на тимчасово окупованих територіях.

"Для дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, запроваджують нові формати навчання. Зокрема, індивідуальний план навчання (педагогічний патронаж) або ж подальше навчання в дистанційному класі своєї школи, якщо безпекова ситуація дає змогу відвідувати заняття. Або ж разом з учителем перейти до іншого класу, якщо їхня школа тимчасово припиняє роботу. Для цього батьки мають написати заяву", - розповіли в Міносвіти.

П'ятим компонентом нової політики є діти за кордоном, які навчаються в місцевих школах і часто поєднують це з навчанням у рідному українському закладі, і відповідно отримують подвійне навантаження.

"Щоб уникнути цього, впроваджується українознавчий компонент. Це скорочена освітня програма, яка дає змогу зменшити навчальне навантаження на учнів. Діти зможуть очно навчатися в країні перебування та водночас дистанційно вчити українознавчі предмети. Зокрема, українську мову та літературу, історію України, захист України, географію тощо. Окрім цього, предмети з іноземних шкіл перезараховуватимуть", - ідеться в повідомленні.

Щодо вчителів, то для них запроваджується кадровий резерв - педагог отримуватиме середню зарплату і проходитиме навчання, щоб згодом повернутися до викладання у школі.

Крім того, буде передбачено можливість переходу в інший навчальний заклад за наявності вакансій.