Україна сподівається, що розгортання безпілотників зі штучним інтелектом (ШІ) на лінії фронту допоможе їй подолати зростаючі глушіння сигналу з боку росіян, а також дозволить безпілотним літальним апаратам (БПЛА) працювати у великих групах, повідомляє Reuters.

Одна з компаній, що працюють у цьому напрямку, - Swarmer, яка розробляє програмне забезпечення, що об'єднує БПЛА в мережу. Рішення можуть ухвалюватися миттєво всією групою, а людина може втрутитися тільки для того, щоб дозволити автоматичні удари.

"Коли ви намагаєтеся збільшити масштаби (за допомогою пілотів-людей), це просто не працює", - сказав Reuters генеральний директор Swarmer Сергій Купрієнко в київському офісі компанії. "Для рою з 10 або 20 дронів або роботів практично неможливо керувати людьми".

Swarmer - одна з більш ніж 200 технологічних фірм, що з'явилися після початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року. Цивільні особи зі сфери інформаційних технологій розробляють БПЛА та інші пристрої, щоб допомогти Україні протистояти набагато численнішому ворогу.

ШІ вже використовується в деяких дальніх ударах українських БПЛА, націлених на військові об'єкти і нафтопереробні заводи в сотнях кілометрів від Росії.

Один з українських чиновників, говорячи на умовах анонімності, розповів Reuters, що в атаках іноді бере участь рій із приблизно 20 БПЛА.

Основні БПЛА летять до мети, а завдання решти - знищити або відвернути засоби протиповітряної оборони на шляху. Для цього вони використовують ШІ під контролем людини, який допомагає виявити цілі або загрози і спланувати можливі маршрути, додало джерело.

Потреба в БПЛА зі штучним інтелектом стає дедалі нагальнішою в міру того, як обидві сторони впроваджують системи радіоелектронної боротьби (РЕБ), які порушують сигнали між пілотами і безпілотниками.

Зокрема, маленькі й дешеві БПЛА з функцією FPV (вид від першої особи), які стали основним способом ураження ворожих машин для обох сторін 2023 року, падають у міру посилення перешкод.

"Ми вже працюємо над концепцією, згідно з якою в найближчому майбутньому на лінії фронту не буде зв'язку між пілотом і БПЛА", - каже Макс Макарчук, керівник напряму ШІ в Brave1, акселераторі оборонних технологій, створеному українським урядом.

За словами Макарчука, відсоток FPV, які вражають ціль, постійно падає. Більшість FPV-систем зараз мають відсоток влучання в ціль 30-50%, а для нових пілотів цей показник може сягати 10%.

За його прогнозами, FPV-дрони, керовані штучним інтелектом, зможуть вражати цілі на рівні близько 80 %.

Щоб протистояти загрозі РЕБ, виробники, включно зі Swarmer, почали розробляти функції, що дають змогу дрону засікати ціль через камеру.

Системи РЕБ утворюють невидимий купол із перешкод для сигналів над технікою і солдатами, яких вони захищають.

Якщо зв'язок пілота з БПЛА переривається, він більше не може ним керувати, і апарат або падає на землю, або продовжує летіти прямо.

Автоматизація останньої частини польоту БПЛА до цілі означає, що пілот йому більше не потрібен, що зводить нанівець ефект перешкод від РЕБ.